1

6 0 0
                                    

1.

Jackson Wang — Cruel

Тиша цієї ночі була занадто голосною. Чімін все не міг заснути і з кожною годиною розумів, що ніякий консилер не замаскує синці під очима вранці.

Рука сама потягнулась за ноутбуком — в прихованій папці були його ліки і його отрута.

Перед ним з'явився він сам. Його перша маленька майстерня. Він сидить посеред цього безладу і перебирає клаптики тканини. Погляд направлений на людину за камерою. Хоча усмішка настільки широка. що навряд чи він щось бачить. Давно він так щиро не усміхався.

— Мені інколи здається, що це все просто не моє. От який з мене дизайнер? Буду підшивати штанці малечі перед школою Ото мій максимум.

Він смішно надув губи.

— Не вигадуй. Хто тут кравець хаосу врешті-решт?

В кадр заскочив високий хлопець і поваливши Чіміна на підлогу, почав посипати його клаптиками.

— Хосок, зараз ти тут повний хаос влаштуєш!

У Чіміна не виходило вилізти з-під хлопця, а на всі його спроби відповідали поцілунками і тримали ще сильніше.

— Ти такий перфекціоніст. Мені іноді стає страшно. Ідеально, або ніяк.

— Або ніяк. Тим паче це ж я створюю! Мені не має бути соромно за річ, де буде стояти моє ім’я.

— То виходить, що Чімін перекладається, як ідеальність? — Хосок продовжував цілувати Чіміна. Кожен раз дозволяючи собі більше. — На смак так точно. На вигляд теж. Не бачу жодного вагомого приводу для сумнівів. Жодного.

Чімін піддався вперед до іншого Чіміна на екрані, щоб краще побачити своє розпашіле обличчя. Згадати свої відчуття в той момент.

— Все лише в твоїй прекрасній голівоньці. А ти талановитий. Неймовірний. — Кожне слово підкреслювалось поцілунком. — Чарівний. Мій. А хочу тобі сказати, що чудово розуміюсь в ідеальному.

Довгі пальці потягнули догори футболку, оголюючи смужку шкіри по якій відразу провели язиком.

— Не думаю, що це варто фільмувати для нащадків.

Чімін засміявся і спробував зсунутись в бік камери і йому все ж це вдалось.

З минулого наближався абсолютно щасливий хлопець. Без великих грошей, без квартири з панорамними вікнами, з майстернею в підвалі. Це все не мало значення.

— А добре це ти придумав з відео. Перед своїм першим показом обов'язково подивлюсь, щоб почути твої настанови.

— В твій перший показ — ти почуєш все це від мене особисто. Йди сюди.

Під лункий сміх запис обірвався.

Чімін важко зітхнув і хотів вже вимкнути, як щось натиснув і почувся знову голос Хосока:

— В твій перший показ — ти почуєш це від мене особисто.

Подвійна доза вже мала токсичний ефект.

Обіцянка неквапливої надіїWhere stories live. Discover now