[Збірка CHANLIX] пригорнусь до твоїх грудей

the concept of love

Бан Чан доводить, що кохання існує, але Фелікс й без того це знає.

Бо Бан Чан синонім до цього слова.

перше кохання, флафф, повсякденність

***

Бан Чан виявляється найкращим хлопцем, якого Фелікс міг тільки відшукати на цілому білому світі.

Він все твердить, що доведе, що кохання існує, навіть не усвідомлюючи, що він сам і є цим коханням.

Так по-дитячому, але той факт, що тебе обіймає Бан Чан і змушує тебе забути про погані речі, настільки заспокоює, що Фелікс пірнає в обійми щодня.

Лідер пахне домівкою. Там, де бриз лоскоче твоє обличчя, а пісок приємно гріє ступні. Від нього ти відчуваєш тепло і затишок, тому що з ним по-іншому не буває.

***

Спочатку, Фелікс у захваті...

Від довгих пальців Бан Чана, які грають на синтезаторі. Його погляд зосереджений і на обличчі немає ніякого натяку на усмішку. Фелікс знає: в голові Чана зараз з великою швидкістю крутяться шестерні, і краще поки що не чіпати цей процес.

Вони мовчки виконують свої справи; веснянкуватий повторює корейську, мимоволі підглядаючи за кожним рухом зайнятого лідера.

Його присутність мотивує Фелікса на вивчення більшої кількості слів, аніж зазвичай, ще від усмішки, яка стала найпрекраснішою з усіх бачених в цьому світі. Це помічає лише Фелікс і дивується, запитуючи: «Чому вони не помічають очевидного?».

Фелікс задивляється на лідера, а в того вигляд жвавий і завзятий, м'який кирпатий ніс, ямочки на щічках, і такі блискучі чорні очі, що хлопець готовий говорити про ці речі постійно, тільки привід дай.

Його сміх. Незграбний, радісний, занадто гучний, заразливий, беззвучний, щирий, хриплуватий, безтурботний... Хочеться чути його вічно, а ще краще бути причиною цього сміху.

Кріс трудиться, встигає веселитись, забуває їсти, не спить повноцінні вісім годин, спотикається, голосно чхає, відчуває себе невпевнено...

І Фелікс закохується...

У звичайного Кріса, який в гуртожитку набагато розслаблений і через це хочеться притиснути до себе і ніколи не відпускати.