Хаммерфел. Тінь забутого звіра

{4.Нерозкриті таємниці}

Настя: тобто весь цей час поки ми з тобою дружимо, Кіра- було не твоїм справжнім ім'ям?!
Ти: так..
Настя: і весь цей час я кликала тебе не твоїм ім'ям??
Ти: так..- тобі вже стало лячно
Настя: ти ж розумієш в якому я зараз стані?.. я навіть не знала твого справжнього імені, а що якщо все що я знала про тебе це все брехня?..
Ти: ні, ні! Повір я розповідала тобі все і це все правда!
Настя: але я навіть не знала твого справжнього імені..
Ти: тепер будеш, я не могла більше приховувати від тебе це
Настя: пообіцяй те що між нами більше не буде ніяких секретів
Ти: обіцяю- ви потиснули мізинці, як в дитинстві, і обійнялись

Потім ще дуже довго говорили, аж до поки тебе не замітив Джек

Джек: привіт
Ти: давно не бачились
Джек: а хто це з тобою?
Ти: це Настя
Джек: приємно познайомитись- він підмигнув Насті, на що Настя тільки скривилась, а ти посміялась- мені потрібно йти, зустрінемся пізніше
Ти: ага, до зустрічі- Джек пішов, а ви переглянулись і почали ще сильніше сміятись. Ви просто неймовірно проводили час, ще ти розповіла про записку і про те що там було написано, і ви домовились що виконаєте останнє бажання твоїх батьків, день промайнув дуже швидко і ви пішли в кімнату, а потім ти згадала про те що хочеш погуляти в ночі- я відлучусь на декілька хвилин
Настя: знову хочеш погуляти під нічним небом?
Ти: так
Настя: добре, але не затримуйся- Настя витянула книгу і почала її читати
Ти: постараюсь- ти старалась дуже тихо і не помітно вийти з замку, і в тебе це вийшло, ну ти так думала..
Тайрон: і куда ми зібрались?- ти дуже повільно і акуратно повернулась до нього
Ти: погуляти
Тайрон: я з тобою
Ти: але я хотіла сама!
Тайрон: а якщо тебе вовк з'їсть?
Ти: один вже майже з'їв.
Тайрон: давай без ніяких "бебе" дивись яке небо чисте- він подивився на небо
Ти: мгм, ти пішла на перед нього

Частину дороги, ви йшли мовчки

Ти: і ти просто будеш мовчати?
Тайрон: ти сама не хочеш зі мною говорити
Ти: і з чого ти так вирішив?
Тайрон: ідеш на перед мене, нічого не говориш
Ти: а ти можеш перетворюватись на вовка коли захочеш?
Тайрон: так, але під час повного місяця це виходить саме собою
Ти: це так круто
Тайрон: не потрібно це романтизувати, під час цього повного місяця я все пам'ятав, і дуже хвилювався на рахунок того щоб не з'їсти тебе
Ти: що це ще за жінка?
Тайрон: яка?
Ти: сніжний ельф з білими очима
Тайрон: це було кохання моєї мами.. через те що я був молодим і ще не вмів тримати свого вовка, я зірвався і..
Ти: не потрібно продовжувати..- ти почала гладити його по спині
Тайрон: ти куда взагалі ідеш?
Ти: незнаю, я просто іду, напрямку немає є лише відчуття вільності, є лише гори, ліса, річки, рівнини і я- ви вийшли на поляну посеред лісу, де минулої ночі ти гралась з вовками, але різко ви відчули рик який було чути з неба, ви зразу ж сховались і уважно слідкували, на поляну спустився дракон