Читач та головний герой просто зобов'язані по-справжньому закохатись!

Глава 3.2. Читач: я потрапив в інший світ

Ду Зе клацнув по клавіатурі.

Дін-дон.

Хтось подзвонив у двері. Змучений Ду Зе, зачинив віконце головної сторінки роману. Головний герой став на чолі раси демонів і разом зі своєю армією атакував Небесне місто. Звичайно, жителі захищалися, вони навіть використовували свою найстрашнішу зброю. Головного героя було поранено, після чого він впав у море. І ніхто не знав, чи вижив він, чи помер. Ду Зе відчував душевний біль, бачачи, як інші радіють з того, що головний герой (ймовірно) помер.

У двері постукала його мати.

– А-Зе[1], тобі пакунок!

[1] "А" перед ім'ям означає близькість до людини, така приставка найчастіше використовується між членами родини або близькими друзями.

Ду Зе миттю підскочив і взяв пакет. "Змішану кров" вже опублікували у вигляді книги. Ду Зе замовив копію через кілька секунд після того, як кнопка попереднього замовлення стала доступною. Прочекавши два місяці, він нарешті зміг взяти книгу до рук.

Ду Зе обережно відкрив пакет. Просто побачивши назву "Змішана кров" на обкладинці, він розплакався.

Хоча зміст роману поранив його, а характер головного героя був повністю знищений, він до смерті любив цю книгу. Ду Зе обережно торкнувся обкладинки книги, що зображала двох людей, мабуть, головного героя "Змішаної крові" та його головного ворога. Хоча ілюстрація, яку він бачив на сторінці попереднього замовлення, відрізнялася від цієї, Ду Зе все одно не міг дочекатися моменту, щоб відкрити роман.

– Ах... не треба...

– О, а твоя нижня частина каже протилежне. Тобі мало моєї демонічної форми? Сподобалося, як я вчора використав свою подобу звіра, щоб змусити тебе втратити контроль?

Мабуть, він відкрив неправильно!

Мабуть, він відкрив неправильно!

Він її відкрив не так!

Відкрив неправильно!

Це не той спосіб!

Це не правильно!

Не правильно!

Правильно!

!

У той момент, коли Ду Зе відкрив книгу, його очі засліпило спалахом світла, що випромінював безсоромний зміст.