Читач та головний герой просто зобов'язані по-справжньому закохатись!

Глава 15. Головний герой: Не полишай поля мого зору.

Мінотавр чхнув. Охороняти ворота було нудно. Він почав ліниво згадувати вчорашню суккубу — маленька демониця хотіла не лише виснажити його суть, а й очистити гаманець.

— Ба, це невдача, — сварливо поскаржився його сонний напарник. — Я мушу стояти на варті одразу після стихійної бурі. Нині тут неможливо додатково заробити.

Кожен бажаючий увійти до міста має заплатити певну суму. Звісно, у разі сумнівних особистостей черговим правоохоронцям часто вдавалося підняти ціну. Однак під час стихійної бурі на відкритому просторі залишалися по-справжньому могутні люди. Більшість воліла перечекати шторм в одному із сімдесяти двох міст.

Мінотавр уже збирався кивнути на знак згоди, як раптом побачив людину, що наближалась до них. Його поява стала несподіванкою... Мандрівник? У руці він тримав книгу. Його вкривала пошарпана чорна мантія, і лише темне волосся виднілося з-під такого ж пошматованого капюшона. Коли він наблизився, Мінотавр відчув на зітканій із темної магії мантії запах крові. Навколо людини витала темна енергія та слабка аура смерті.

Чуття мечника говорило Мінотавру, що людина навпроти настільки слабка, що звалиться від єдиного удару. Однак інстинкти підказували, що той не такий простий.

— Стій! — сказав його напарник, побачивши, що мандрівник пройшов повз, прямуючи до міста Халфас.

Хитнувшись убік, чоловік зупинився. Мінотавру не вдавалося розглянути його до ладу. З-під капюшона з'явився обличчя чоловіка, приховане темним волоссям. Холодний погляд прибив варту до місця. Здавалося, той заморозив розум Мінотавра.

— Пане, — шанобливо промовив він, зупинивши напарника, який саме готувався зайняти величну позу, — щоб увійти в місто, ви повинні заплатити десять срібних монет.

Помовчавши, чоловік віддав вийняті з кишені десять срібних монет.

— Сподіваюся, пан приємно проведе час у місті Халфас, — шанобливо промовив Мінотавр, беручи гроші.

Як тільки мандрівник пішов, другий вартовий шоковано подивився на десять монет.

— Старий бик, плата за вхід до міста складає п'ятнадцять монет! Ти з глузду з'їхав?!

Мінотавр глянув на свого партнера, як на ідіота.

— Ти знаєш, що я йому сказав?