Соціяльний ізгой.

Глава 2.

Це був перший раз, коли Фан Чжаому користувався додатком для знайомств, тому він трохи хвилювався з цього приводу. Однак, не маючи жодної людини, з якою б міг поговорити в коледжі, він справді був дуже самотнім.

Він ще не дуже добре знайомий із тим, як працює ця програма. Після завершення реєстрації та вибору кількох інтересів програма почала показувати йому можливі збіги. Він пройшов повз профілі, які його не цікавили, а потім з'явився профіль на ім'я Ендрю.

Ендрю був 29-річним китайським інженером-механіком. Так само, як і у Фан Чжаому, його обличчя було приховано на фотографії. Одягнений у сорочку з розстібнутими верхніми ґудзиками, він оголив свої 8 кубиків преса. Чжаому не був прихильником ефектних фотографій, але його заінтригував той факт, що інша сторона була інженером, до того ж на 8 років старшим. Він вирішив провести праворуч і міцно стиснув телефон, з нетерпінням чекаючи позитивної відповіді від Ендрю.

Цього року, коли він проходив обмін в Університеті Т, його зустріли всілякі гіркоти.

Спочатку нічого незвичайного не було, але поступово Фан Чжаому виявив, що інші китайці в лабораторії неохоче спілкувалися з ним. Хоча іноземці в його модулях були досить доброзичливими, вони ніколи не розмовляли довго. Що стосується його друзів удома, то через різницю в часі вони мало чим могли допомогти.

Він боявся самотності і постійно оточував себе друзями. Таким чином, ці тихі дні були йому чужими. І наче мовчання було недостатньо, воно ще й лякало його; навіть момент, коли йому щоранку доводилося залишати свою кімнату, сповнював його страхом.

Ніхто не говорив про це прямо, але Фан Чжаому відчував, що його остракізм стався через Сон Юаньсюня. Щодо того, чому Сон Юаньсюнь не любив його, то Фан Чжаому не мав поняття.

( Остракізм — це відсторонення людини шляхом виключення її з групи або соціального оточення. )

Він знав лише те, що всі обертаються навколо Сон Юаньсюня, і оскільки Сон Юаньсюнь його не любив, усі інші почали дистанціюватися від нього, навмисно чи ні.

Терпіння такого мовчазного насильства з боку дорослих вселило б в людину страх. На телефоні Фан Чжаому був встановлений зворотний відлік до закінчення обміну. Щодня він дивився на свій телефон, сумуючи за днем ​​свого від'їзду, аналогічно тому, коли він ще навчався в університеті; він жадав, щоб обмін почався якнайшвидше.