Соціяльний ізгой.

Глава 14.

— Справді?

— Так, — кивнув Фан Чжаому, а потім змінив свою позицію. Він підняв ноги, виглядаючи дуже слухняним, — Знижка була настільки великою, що я купив його, не замислюючись. Хто б міг знати, що він має такий сильний аромат? Наступного разу, навіть якщо речі будуть за знижкою, я повинен спочатку подумати.

— Цього разу я також купив кубики порошку каррі зі знижкою. Але про те, що в мене немає кухні, я згадав лише коли прийшов додому, — Фан Чжаому почувався трохи пригніченим, — У гуртожитку, в якому я раніше жив, була кухня, тож я забув, що зараз її не маю.

(Приправа ка́рі — суміш спецій різноманітна за складом.

Колір приправи залежить від того, які складові вживаються, наприклад, зелений карі робиться із використанням зеленого перцю.ї)

— Ти вмієш готувати? — запитав Сон Юаньсюнь.

— Я вмію, — відповів Фан Чжаому, — Але я тут не дуже багато готую. Інші люди, які проживали гуртожитку, зробили кухню дуже брудною і ніколи не прибирали. Я не хотів туди заходити.

— Кухня в моєму будинку дуже велика, — Сон Юаньсюнь прикинувся байдужим, коли заявив це.

— О? — Фан Чжаому врахував те, що він сказав, і легко відповів Сон Юаньсюню, — Але яке відношення до мене має твоя велика кухня? Ти хочеш, щоб я пішов і приготував для тебе?

Сон Юаньсюнь ще не придумав відповіді, але Фан Чжаому вже промовив, розтягуючи слова:

— Або... ти хочеш, щоб я прийшов до тебе?

— Будь-який випадок підходить, — Фан Чжаому сміявся над Сон Юаньсюнем.

Фан Чжаому був людиною, яка любила сміятися. Його очі були великими й яскраво сяяли, навіть коли вигиналися від сміху. З його червоними губами і білими зубами він виглядав дуже невинно. Його ліжко стояло біля стіни і було дуже маленьким. І його простирадла, та ковдра були блакитними й дуже добре підходили до його шкіри.