Соціяльний ізгой.

Глава 29.

Фан Чжаому знову задрімав у машині Сон Юаньсюня.

Будинок Сон Юаньсюня знаходився приблизно за три кілометри від будинку Фан Чжаому, що й показував додаток, коли Му та Ендрю збіглися. Сон Юаньсюнь припаркував машину в гаражі, і Фан Чжаому прокинувся, тож він відвів Фан Чжаому на другий поверх.

Кімната для гостей підтримувалася в належному стані і була забезпечена туалетними приналежностями. Сон Юаньсюнь допоміг Фан Чжаому скласти речі і пішов, не затримуючись надовго.

Втомлений за день, а також ще не до кінця прокинувшийся від сну, Фан Чжаому вмився і ліг спати.

Наступного ранку у Фан Чжаому трохи паморочилося в голові, а також болілі кінцівки та горло. Здавалося, що це були симптоми застуди. Йому дуже хотілося пити, тож він спустився вниз, не переодягнувшись у піжаму.

Будинок Сон Юаньсюня був досить великим. Фан Чжаому попрямував до їдальні, і Сон Юаньсюнь вже був там. Він вовтузився на кухні, схоже, що варив кашу.

— Сон Юаньсюнь, — гукнув Фан Чжаому.

Сон Юаньсюнь обернувся і побачив Фан Чжаому, тож запитав:

— Ти вже встав?

— Я, мабуть, застудився, — сказав Фан Чжаому, позіхаючи, — В тебе є вода? Я дуже хочу пити.

Сон Юаньсюнь поклав ополоник, яким помішував кашу. Піднявши куртку, він передав її Фан Чжаому, щоб той накрився нею, і збільшив температуру повітря в приміщенні на два градуси, перш ніж налити Фан Чжаому склянку води.

Фан Чжаому взяв склянку і зробив ковток, коли Сон Юаньсюнь запитав:

— Як ти застудився? Ми вчора не ходили нікуди, де було б надто холодно.

— Заразився від тебе.

— Я носив маску, — заперечив Сон Юаньсюнь.

— Її не було на тобі, коли ми цілувалися, — безжально нагадав йому Фан Чжаому.

Сон Юаньсюнь на мить застиг, дивлячись на Фан Чжаому:

— Піду пошукаю ліки.

— Не треба, — Фан Чжаому тримав склянку в одній руці, а иншою схопив Сон Юаньсюня за рукав і потягнув до кухні. Фан Чжаому не був дуже сильним, але він зміг потягнути Сон Юаньсюня за собою, — Що ти готуєш? Чому пахне трохи дивно? Воно підгоріло?