Соціяльний ізгой.

Глава 24.

Коли Фан Чжаому увійшов до кімнати, він зняв пальто і сів на стілець.

Вікно готелю було зі звичайного двошарового скла, а дощ і вітер були настільки сильними, що можна почути приглушений звук їх стуку у шибки.

Фан Чжаому подивився у вікно. Через дощ і туман майже не видно зірок, але багато з них були скупчені разом, і місто, яке мало б бути яскраво освітленим, перебувало в темряві.

Він зачинив штори й увімкнув телевізор. У новинах повідомляли про шторм у Сіетлі, який виник через конвективну погоду, спричинивши сильний затор на дорогах і знеструмивши половину міста.

Фан Чжаому сидів там, його светр і штани незручно прилягали до тіла. Він вимкнув світло, перш ніж одна за одною зняти з себе речі і лягти під ковдру. Йому не хотілося приймати душ, оскільки він вже приймав його надто довго.

Щойно він заплющив очі і вже збирався заснути, як його голова почала пульсувати. Фан Чжаому був напівголий, загорнутий у ковдру. Температура в кімнаті була не надто низькою, і він швидко зігрівся під ковдрою. Однак, як тільки він поворухнувся, тепла ковдра ставала дуже шорсткою, дряпаючи кожен сантиметр шкіри Фан Чжаому. Фан Чжаому здавалося, що хтось інший торкається його, ніби ця людина все ще притискається до нього, що його губи торкаються його підборіддя.

Поцілунки Сон Юаньсюня були надто шаленими, він притискав Фан Чжаому так сильно, що той не міг поворухнутися.

На кілька секунд руки Сон Юаньсуня стискали зап'ястя Фан Чжаому. Цілуючи Фан Чжаому, руки Сон Юаньсюня ковзнули вгору, його пальці просунулися між пальцями Фан Чжаому, щільно переплітаючи їхні руки.

Щойно Фан Чжаому заплющував очі, як кожна деталь поставала перед ним, а кожен рух змушував здригнутися від жаху.

Це все був Сон Юаньсюнь. Не було ніякого Ендрю, з самого початку це був Сон Юаньсюнь.

Фан Чжаому не вдалося познайомитися з китайцями поза коледжем. Ніхто не приїжджав до Сіетла на роботу, ніхто не працював понаднормово, не було двадцятидев'ятирічного інженера-механіка. Його коло спілкування було обмежене лабораторією в коледжі, та так і не змогло розширитися поза ним.

Фан Чжаому розплющив очі. Не витримавши, він увімкнув світло і сів. Опустивши очі вниз, він побачив червоні сліди на своєму тілі, які залишилися після миття, а під ними - червоні засоси, залишені одногрупником з лабораторії, якому він не дуже подобався.