Два кота

глава 4: ти схожий на кота..

-- як я розумію моя думка нікого не цікавить...

-- а ти не такий тупий, як я думав - Мінхо завів авто та виїхав на дорогу

Всю дорогу вони не розмовляли, лише тихо увімкнене радіо не давало повної тиші.  Доїхавши до якого будинку у два поверхи Мін зупинив авто.

-- приїхали, але сиди - Хо відразу вийшов з салону та підбіг до дверей де сидів Джі , та відкрив їх ,-- будь ласка - трохи клоняючись та давши руку промовив Мінхо

Хан по дивився на нього як на дурня та вийшов з автівки .

-- дякую, але не треба так за мною піклуватись. Тобі не здається, що це дуже для людини яка спочатку мене викрала, а зараз.... А хоча нічого не змінилося...- подивившись в сторону будинку сказав Джісон

-- я просто роблю свою роботу, або якщо хочеш можу закрити тебе в авто, -- вибір за тобою

-- дякую, я не хочу - сказав Хан відводячи погляд від обличчя Мінхо та проходячи до ґанку будинку

Вони підійшли до вхідних дверей будинку та Мін дістав ключі , а Хан розглядав все навкруги.

-- це твій дім?

-- так , а що ти раніше ніколи будинків не бачив? А ... Ой ... Вибач, я думав , що помиляюся, але це мабуть правда..

-- що саме?

-- ти безхатько... Ти можеш в мене залишатися скільки буде потрібно, але якщо будеш добре себе поводити

-- в мене є дім !

-- заходь - промовив Мін та першим зайшов до будинку

Хан послідував за хлопцем, їх зустрів рудий котик.

-- в тебе є кіт?

-- ні , це собака

-- можеш відповідати мені нормально?

-- добре, я більше не буду. В мене їх троє

-- кого? Котів?!

-- собак , роззувайся - не слухаючи , що там йому каже Хан Мін пішов в іншу кімнату

Джісон роззувся та пішов слідом за Мінхо роздивляючись стіни та картини. Кімнати були просторі , та було дуже тепло порівнюючи з вулицею . На стінах висіли різні картини з котами , зайшовши на кухню відразу було помітно маленький столик біля вікна та багато красивих білих метеликів підвішені над вікном. Біля входу на кухню стояло три різнокольорових миски для котів.