Два кота

глава 7: всім встати, суд іде

Мінхо різко відкрив очі. Він лежав в себе на ліжку . Через штори проходили ранкові проміння сонця, а з ліва була спина яка почала повертатися до нього.

-- ти прокинувся? Щось приснилось? - сказав Син Мін та обійняв за талію Мінхо проникаючи під футболку

-- мг - дивлячись в сонні очі напроти промовляв Мін

Син Мін повис над Мінхо та поцілував в губи. Мінхо відповів взаємністю.. Вони лежали ще десь пів години, а потім Мін пішов робити сніданок та випити таблеток від головної болі.
Спустившись вниз він подивився на двері кімнати де спав Хан. Різко хтось відкрив двері та з них виглянув Джі та вони зустрілися поглядами.

-- чому ти тут стоїш? - запитав Хан

-- е... Не добрий ранок, а відразу питання . А взагалі мій дім, що хочу те і роблю - сказав Мін та пішов швидким кроком на кухню
Він взяв корм та насипав у миску та на звук прибігли три голодних котиків.

-- смачного - гладячи Суні сказав Мін
На кухню зайшов Джісон та сів за стіл у вікна.

-- добрий ранок - сказав Хан

-- як себе почуваєш? - запитав Мінхо беручи аптечку зі шкафчика

-- та тільки трохи голова болить

-- дивно... Ти вчора багато випив - сказав Мінхо та поклав до рота якусь білу пігулку, -- бери - простягнувши долоню з пігулкою сказав Хо

-- дякую - Хан взяв та проковтнув, а Мін поставив склянку з водою біля Джі

-- запий, так не можна

-- та дякую

Мінхо поставив все на свої місця, а потім почав щось готувати . Хан продовжував сидіти та спостерігав за діями біля плити.

Внедовзі прийшов Син Мін та сів біля Хана.

-- так... Ти кажеш, що три місяці плакав кожного дня через зраду свого хлопця? - спитав Син трохи посміхаючись

Хан був у ступорі.

-- що я вам вчора порозказував...?

-- багато чого- сказав Мінхо не повертаючись від плити

-- я нічого не пам'ятаю... - сказав Джі та взявся за голову двома руками

-- та все добре , нам можна довіряти - сказав Син Мін та постукав по спині Хана

Мінхо зробив сніданок та всі поснідали. Хана заставили мити посуд, а потім до нього підійшов Хо.