Babysitting

Ви разом ?!

-Кунсуу! Йди до мене, малий - кричить Чімін з першого поверху .
Хлопчик спускається разом із Джунсу і йде до Пака.

-Що сталося, па ?
Чіміна від цього "па" аж пересмикнуло, хоча Кунсу до нього вже не вперше так звертається.

-А .. Ем.. Мені цей..треба розповісти тобі дещо. Твій тато хоче, щоб ми про це поговорили.. Ти вже дорослий в нас, чи не так ? - посміхнувся Чімін  і, взявши того за ручку, повів до вітальні на диван.
-Пам'ятаєш ти запитував в свого батька, чи ми кохаємо один одного ? - отримавши на своє запитання аивок, він продовжив :
-Так ось...

-Ви разом ?! Ти його кохаєш ?! І він тебе ?! - почав закидати питаннями хлопчик, від чого Пак перелякався, не знаючи що вже про це і думати, тому обережно йому відповідає :

-Так ? - і чекає реакції Кунсу
Той підпригує з дивана і залазить на Чіміна, кидаючись йому в обійми.
-Ти не проти ?

-Ні. А чому я маю бути проти? Я люблю вас, а ви кохаєте один одного ! Ми маємо бути всі разом, сім'єю ! - пищить від радості хлопчик
Пак починає сміятися від полегшення і крепко стискає дітей в обіймах.

****
Ввечері, коли Мін вже мав приїхати додому, Чімін вирішив його розіграти і сказати, що Кунсу проти їх стосунків, що він одразу почав істерити, як тільки почалась про це мова. Пак одразу попросив побути дітей в кімнаті, бо йому потрібно поговорити з Міном.

Двері будинку відчиняються і заходить Мін.

- Хлопці ? Де ви всі ? Чого це мене ніхто не зустрічає ? А ?

-Вони в кімнаті, Юнгі - Пак виходить з вітальні із чемодамом (пустим).

-Ти куди зібрався ?

-Юнгі, я поговорив із Кунсу.. він проти НАС.. - і опустив голову, майже стримуючи усмішку він мінової реакції.

-Це жарт ? Чіміне, ти хочеш сказати, що він, не зважаючи на те, що почав тебе також називати татом, просто взяв і "виступив" проти нас ? Ти серйозно ? Зараз я в нього запитаю - роблячи крок в середину будинку

-Не потрібно. Він ще дитина, це нормально. Ми із Джунсу поїдемо до себе, я вже викликав таксі.

-Нікуди ви, чорт побери, не їдете !  - вириває чемодан в здивованого і трохи переляканого такою реакцією, Пака і додає із непорозумінням :
-Чого він такий легкий ? - відкриває чемодан
-Ти знущаєшся із мене ?? Чіміне, ма.. .... ж, я злякався! Я ж, дурень, реально повірив ! Ти хоч розумієш як налякав мене ?!
Чімін ще не бачив на стільки злого Міна.. Та що там, він його взагалі злим не бачив ! Від чого в Пака потекли сльози з очей і він пересилаючи себе, вимовив :

-Пробач мені.. - всхлип

-Заспокойся, йди до мене.. - загрибає в свої обійми Пака, Мін
-Пробач, ще не зміг стримати себе.. я ж дійсно злякався, що ви поїдете.

-Ні, ні.. ти не винен. Це через мене. Я не повинен був це робити. Я.. я сам винен. Кунсу був дуже щасливий, коли я йому розповів -  всхлип

-Подивися на мене - підіймає заплакане обличчя Пака
-Я кохаю тебе, чуєш ? Не роби більше так, добре - отримуючи кивок у відповідь, Мін затягує Чіміна у поцілунок.

-Я також тебе кохаю - відсторонюючись, промовляє Пак і знову повертає свою увагу Міновим устам..

~~~~~
Кінець 🥹❤️