Відродження Хвашань

Пролог

Прохання не копіювати переклад і не публікувати на інших ресурсах.
***

«Це...»

Зуби були стиснуті так, начебто власник хотів їх зламати.

Кулак був настільки сильно стиснутий, що рани від нігтів кровоточили.

Я не можу зупинити тремтіння свого тіла.

Злість по всьому тілу охопила його, в голові стало пусто.

Червоне.

Все червоне.

Все навколо було забарвлене темно - червоною кров'ю.

Вершина гори, що цвіла зеленим кольором ще вчора, була залита людською кров’ю й змінила свій колір на червоний всього лиш за одну добу.

Все що тут залишилось – це смерть.

Заради чого це все?

Чхон Мьон підняв руку та схопив лезо, що було у нього в плечі. Лезо зламаного Сливового меча.

Його тіло не було в нормі.

Ліва рука була відірвана – на її місці залишився тільки обідраний рукав, ноги були розідрані – ні одна нога не могла повноцінно функціонувати. Проте, більш серйозною проблемою була діра в животі розміром з дитячу голову.

Але Чхон Мьон не відчував болю.

У порівняні з його душевним болем, що роз’їдав нутрощі з середини, фізичний біль це ніщо.

— …Сахьон¹ Чхан Мун.

Перед його очима з’явився образ сивого чоловіка – Чхан Муна, який став холодним трупом.

Чому це так несправедливого?

Чому мертві не могли спокійно заплющити очі?

— Садже²...

Образ перерізаного навпіл тіла Чхон Ґона переслідував його.

— Саджили³...

Усі мертві.

Усі найкращі та найрозумніші учні секти Гори Хва, які пообіцяли піднятись на гору разом заради збереження миру, і для того, щоб їхні імена розлетілись світом, піднялись туди, звідки вони вже ніколи не спустяться.