Відродження Хвашань

Розділ 18. Причиною занепаду Хвашань є Я?! (3)

Прохання не копіювати і не публікувати на інших ресурсах (¬‿¬).

***

- Тепер в мене є ці двоє.

Ховаючись на найближчому дереві, Чхон Мьон спостерігав за їхньою розмовою. Він зручно влігся на дереві, тримаючи рисову кульку¹ в руці.

«Кхах! Раніше я не був таким милосердним.»

Якщо він зараз приєднається до них в обідньому залі, його Сахьони не зможуть добре поїсти. Він мав хоча б дати їм нормально поїсти, тому був тут. Хіба не природно так зробити?

Чхон Мьон погладив свій живіт і зітхнув.

«Я влаштував більше безладу, ніж очікував.»

Спочатку він планував залягти на дно, але прийшли ці дітлахи і вирвали сплячому тигрові волосся в носі, тож у нього не було вибору.

Що поробиш? Деякі речі можна терпіти, але є межа, яку не можна перетинати.

- Що ж, минуле неможливо змінити.

На щастя, з Ун Ґамом легко знайти спільну мову. Він чудово розумів, що Чхон Мьон намагався донести під час їхньої розмови. Завдяки цьому, все пройшло набагато легше, ніж він очікував.

Звісно, він підготувався до ситуації, в якій раптом Ун Ґам його не зрозуміє, та це було би більш клопітно.

«Він розумніший, ніж я думав.»

Розумний.

- ...розумний?

Безумовно, Ун Ґам чітко зрозумів Чхон Мьона. Однак, хіба це не було проявом неповаги для молодшого учня Гори Хва, оцінювати свого старшого? Але це все ще був комплімент, чи не так?

- Агх. Це все так непросто.

Схоже, займе багато часу, щоб у всьому розібратись і все організувати. Його положення в секті все ще було хитким.

Але...

- Ці двоє безперечно розумні.

Погляд Чхон Мьона слідував за Юн Джоном і Чо Ґолем, що входили до їдальні.

Коли збирається велика кількість людей, серед них завжди знайдуться ті, хто

виділяється. В очах Чхон Мьона саме ці двоє були ядром учнів третього покоління.

- В мене з'явилась хороша ідея.

Хіба вони не унікальні? Зазвичай, вони мали би бути на межі смерті, скаржачись на біль після таких навантажень. Але ці хлопці не тільки не робили цього, а й бажали більшого. Чхон Мьон захоплювався цим.