Розмова

220 18 1
                                    

                                       Pov:  Драко
Лежали в тиші ми доволі довго.  Я зазвичай засинав доволі швидко, але через десять хвилин невдалих спроб заснути. Сьогодні я зрозумів що цього зробити мені не вдасться. В голові різні думки накшталат « Чому мене посели кімнату з Поттером ?» « Чому я не відчуваю такої ненависті як раніше ?». Запитань було більше ніж відповідей і це насторожувало.
Лежав в тиші я ще доволі довго. І ось нарешті мить коли я починаю провалюватись в сон.

- Ти спиш ? - дуже тихо прошепотів Поттер.

- Ні , а що ?- запитав я , та сам був в шоці що мій голос звучав так ..... Лагідно ?

- Ні , нічого - ще тихіше мовив Гаррі.

Я не розумів чому , але моя ненависть до Гаррі не прокинулася. Як це було б раніше. Звісно він злякав мій сон і я ще довго не зможу заснути.
Я вирішив визирнути з завіси яка закривала моє ліжко , та побачив доволі милу картину. Гаррі піджавши колі до грудей сидить на підвіконні , схиливши голову на скло , на руці чи коліні сидить біла , красива , пухнаста сова. На чому вона сидить я так і не зрозумів. Ця картина буда просто чудесною. Місячне світло вже занадто красиво грало з ґрифіндорським темним волоссям. Зелені очі дуже красиво виблискували на серебристо-білому світлі.

- Драко - тихо прошепотів ґрифіндорець

Я звісно здивувався що він назвав мене по імені. Це було вперше , доволі незвично ...... а де чорт ! Мені сподобалось.

- Що ?

У відповідь мовчання. Поттер неначе обдумував як краще сказати. І ...... о Мерліне нарешті після довгої паузи він вимовив хоч слово.

- Давай забудемо всі сварки. В мене немає бажання ворогувати з тобою. Відчуваю що цей рік буде доволі веселий і без сварок з тобою - випалив на одному диханні Гаррі.

Я був у шоці від сказаного , тому мовчав якийсь момент. Звісно він був правий цей рік обіцяв бути доволі насиченим і без наших сварок.

- Добре , я згодний - відповів я

- Доречі , а чому ми шепочимось ? - запитав Гаррі також пошепки.

- Не знаю , гаразд я спати , ато завтра не встану , і тобі рекомендую.

- Надобраніч - прошепотів Гаррі

- І тобі




———————————————————————————

Так ця глава коротка сама знаю. Тому зараз беру ручку в зуби і шурую писати продовження.

Приємного читання !

Я не вірю своєму щастюWhere stories live. Discover now