Папараці

Частина 1

Папараці

Автор: SilentAuror (англ. автор)

Опис: Джон повертається на 221B Бейкер-стріт після того, як його шлюб розвалився, і папараці не дають проходу ні йому, ні Шерлоку, постійно цікавлячись статусом їхніх передбачуваних відносин. Шерлок, звичайно, ніколи не спростовує цього, доки одного разу він...

***

Оригінал: https://archiveofourown.org/works/2566295

***

Джон ледве повертає голову, але повністю не обертається. Трохи скосивши очі, він дивиться так, як Шерлок його вчив – на відображення у шибці автомобіля, що знаходиться поруч.

– Не озирайся назад, – звертаючись до Шерлока, каже Джон. Скріпивши пальцями картонний стаканчик з лате, він продовжує йти вперед. − Вони все ще там.

Досадливо пирхнувши, Шерлок опускає підборіддя – і кожна складка під ним сповнена стримуваного гніву та зневаги.

– Папараці, – випльовує він з огидою, ніби слово залишило на мові шар бруду. − Візьмемо таксі.

– Усього вісім будинків, – протестує Джон. − У той момент, коли ми зупинимося, вони нас наздоженуть і оточать.

– Вісім будинків до Бейкер-стріт, – уточнює Шерлок, ігноруючи останній аргумент. − Хто сказав, що ми йдемо додому?

– Хіба ні? – не зменшуючи крок, Джон робить ковток кави.

Шерлок дивиться на нього, і натяк на усмішку підіймає куточки його губ.

– Голодний?

Джон голодний; поглинений розслідуванням, він забув про вечерю. Крадіжка картин, здійснена мафією японських якудз – принаймні це було цікаво. Маючись останнім часом від нудьги, Шерлок скаржився на втрату уяви у злочинців та дрібний рівень скоєних у Лондоні злочинів.

– Вмираю з голоду, – не в змозі стримати усмішку, відповідає Джон. Як він міг забути? Вони завжди виходять прогулятися, як тільки справа закрита.

– Добре, – жваво кидає Шерлок, і Джон помічає, що той виглядає дуже задоволеним. Холмс різко зупиняється та підіймає руку. Таксі пригальмовує,

але не може об'їхати автомобіль, що стоїть попереду, щоб опинитися до них ближче в такому вузькому провулку.

Як Джон і передбачив, репортери наздоганяють їх буквально за десять секунд.

– Докторе Ватсон! Містере Холмсе, пару слів, якщо можна? − прорвавшись до них, один з них відразу ж тикає пухнастим мікрофоном Джону в обличчя,