Папараці

Частина 4

Папараці

Автор: SilentAuror (англ.автор)

Опис: Джон повертається на 221B Бейкер-стріт після того, як його шлюб розвалився, і папараці не дають проходу ні йому, ні Шерлоку, постійно цікавлячись статусом їхніх передбачуваних відносин. Шерлок, звичайно, ніколи не спростовує цього, доки одного разу він...

***

Комусь із папараці вдається зробити фотографію в той момент, коли вони прогулювалися мостом у Ріджентс-парку. Вони зупинилися там буквально на п'ять хвилин. Шерлок захоплено розповідав Джону про справу, яка в нього була ще до зустрічі з ним – як жінка отруїла свого чоловіка, а потім зуміла викинути його з човна, і все це без свідків. Він так яскраво, у фарбах, описав цю історію, яка сталася вісім років тому, що Джон розсміявся. На мить він поклав одну руку на передпліччя Шерлока, а другу – на огорожу моста, і в цей момент фотограф зробив фотографію: Джон, що сміється, і Шерлок, обличчя якого відкрите та освітлене веселістю, а навколо очей і на переніссі – зморшки, що поглибилися від сміху. Джон про себе думає, що ця фотографія на диво схожа на рекламний плакат для романтичної комедії про пошуки кохання, де в головних ролях двоє чоловіків у розквіті сил. Правда в тому, що йому подобався б цей знімок, якби він розміщений будь-де, але тільки не в Daily Mail. Подобався б цей знімок, якби він був зроблений одним із їхніх друзів і подарований – якби вони були в романтичних стосунках, звичайно.

Шерлок бачить газету, фотографію і дурну, спекулятивну історію (там написано, що жоден з них не дає коментарів, хоча, звичайно, ніхто тоді у них нічого і не питав), і, піддавшись поганому настрою на частину дня, що залишилася, йде з ноутбуком у свою кімнату. Надворі – неділя, і він до самого вечора не виходить зі спальні. Коли підходить час вечері, Джон несміливо стукає в його двері, щоб запитати, чи не голодний він. Шерлок бурчить, що скоро вийде.

Коли він дійсно виходить, Джон сидить у кріслі та перевіряє свій Facebook. Він підіймає очі та намагається посміхнутися.

– Я думав, що ми могли б замовити їжу додому, − він обережний, не бажаючи розгойдувати човен.

Шерлок мить це обмірковує, кривить губи, потім киває.

– Китайську? − питає він різко.

– Мабуть.

– Я піду і принесу її, – Шерлок йде взутися, не питаючи, чи хотів би Джон, як завжди, вийти разом з ним. Джон нічого не каже; просто дозволяє йому одягнути пальто та вийти.