Загублений світ (Заморожена)

Навчання

Рене прокинулась від того що її розбудили
- Що?- сонно промовила дівчина
- Доброго ранку міс Рене- поклонилась дівчина років 19-ти
- Хто ви?- Рене роздивлялась дівчину. Вона була одягнена як покоївка, волосся у неї руде, до плечей. Лице було вкрите веснянками. Дівчина на декілька сантиметрів вища від Рене
- Я Амелі Робертс міс- відповіла та. Двері відчинилися.
- Доброго ранку дитя, Амелі- звернулась Ален до дівчини- дякую, що розбудила Рене, можеш вийти?- усміхнулась жінка
- Так- вона вклонилась і вийшла
- Тітко...- Рене здивовано поглянула на "тітку"- хто це?
- Ох пробач Рене, що вчора не попередила. Амелі твоя покоївка, вона буле прислужувати тобі
- Що? Навіщо- не розуміла Джонсон
- Зараз усе поясню- Ален підійшла до ліжка блондинки і сіла- Дитя, так, як ти навчатимешся в королівській школі, тобі треба навчитись жити як аристократи. А всі аристократи мають покоївок, які їм прислужують. Зрозуміло?- жінка глянула на Рене
- Так
- От і добре. Довго не затримуйся, в 9:30 я розпочну урок- Ален вийшла
- Гаразд- Рене не могла зрозуміти, чому вона..... Хвилюється? Так вона саме хвилювалась, ніби вона мріяла туди поступити. Заспокоївшись Рене встала і підійшла до шафи. Хтось постукав у двері
- Так?- це була Амелі, вона зайшла
- Міс, що бажаєте одягти?- спитала дівчина і підійшла до шафи
- Навіть не знаю
- Мені здається вам підійде ось ця сукня- Амелі вказала на дорогу, фіолетову сукню. В ній були розрізи на руках. На талії малий золотий поясок.
- Ваууу- захоплено промовила Рене. Вона доторкнулась до сукні рукою- Ого... Яка приємна тканина і вишита гарно
- Так, це одне з дорогих суконь про яке мріють багато дівчат- пояснила усміхаючись Амелі- бачу ви розумієтесь у цьому міс Рене
- М? А... Так... Просто я хотіла стати дизайнером. Тому і під вчилась трохи- сором'язливо відповіла та
- Зрозуміло... Так що? Одягаєте?
- Так. Воно мені подобається
- Гаразд, я вам допоможу- Роберт взялася діставати плаття
- Допоможу?- Не зрозуміла Рене
- Так, в мої обов'язки входить допомога з одягом- усміхнулась та
- А? Ну... Добре?- не впевнено відповіла блондинка
Одягнувшись, Амелі провела Рене до кухні
- Що ви бажаєте з'їсти?- запитально глянула Роберт
- .... Не знаю... А можеш щось запропонувати?
- Запропонувати?
- Так
- Дайте подумати..... Можливо на сніданок ви будете яєчню з беконом, салатом та чашку лате?
- Хммм звучить смачно.... Дякую
- Немає за що міс- усміхнулась Амелі і пішла готувати
<Амелі виглядає доброю..... Можем ми подружитись? Надіюсь що так, бо тоді я зможу хоч з кимось поговорити по душам... Як..... О! Сьогодні ж Ален буде мене вчити.... Напевне вона розпочне з історії цього світу.... Думаю буде корисно дізнатись що тут і як..... Ален казала, що є різні...... Раси? Здається так... Хммм цікаво які і як вони виглядають>- роздуми дівчини перервала Амелі Робертс, яка приготувала сніданок і подала його Рене
- Смачного- вклонилась Амелі і відійшла
- Дякую- Рене почала їсти- слухай Амелі
- Так?
- Мені тітка казала, що є різні види сутностів, це правда?
- Так, є декілька видів
- А які?
- Не прийміть за грубість, але думаю господиня Ален сама вам все розкаже професійно в подробицях
- Оу.. Так звісно- промовила дівчина
Після сніданку Амелі провела блондинку до кабінету і постукала
- Так?
- Господиня Ален, міс Рене уже тут- відповіла Амелі, впускаючи Рене всередину
- Добре, дякую Амелі, Рене ти поки сідай- звернулась Ален до дівчини- А ти, Амелі вийди будь ласка
- Слухаюсь- вклонилась покоївка і вийшла
- Ну, що ж..... Ти готова почати навчання?
- Так тітко Ален
- Ось твій розклад уроків- жінка протягнула Джонсон лист із розкладом