Дитя землі і моря

Розділ 5

3 роки потому

— Де море забирай носить Агнес? — містер Вагн щойно повернувся з відрядження і не застав доньки вдома. Та вже двадцять хвилин мучить питаннями Персі.

— Сер, Агнес о десятій ранку пішла з маєтку, сказала, що йде прогулятися по місту і до цих пір не повернулася. — Відзвітував вже вкотре Персі.

Джейс зрозумів, що йому залишається тільки чекати. Він не турбувався за дочку, тобто, він знав, що її ніхто не зможе скривдити, чого не міг сказати про Агнес.

Пройшовши навчання дівчинка вже працює на свого батька і носить титул «піратський асасин». Можна з впевненістю сказати, що у свої шістнадцять років Агнес стала найвідомішим піратським асасином. До того ж не тільки в Дженромі, а й по всьому Алраду, якщо не по всьому континенту. Її знав кожен пірат на де й Морті та боявся стати її мішенню. Самооцінка у Агнес була на найвищому рівні, але вона не завжди ходила з короною на голові. Дівчинка вдало поєднувала своє звичайне життя, роботу, тренування та хобі. Її захопленням були мапи. За своє коротке навчання Агнес вже знає всі карти на пам'ять і легко орієнтується. В морі вона була б безцінна, але Джейс не спішив брати її з собою. Це звісно дуже дратувало дівчинку, проте вона не влаштовувала істерик і тому подібне. Роздуми пірата перервали двері , вони відчинилися. На порозі стояла Агнес. Була гарно вдягнута, вже можна сказати, що вона дійсно гуляла, в руках тримала книжку. Тільки побачивши батька її посмішка досягла вух і вона побігла в обійми Джейса.

— Привіт-привіт, люба. — Вагн був радий її бачити, але він знав свою дочку надто добре. — Ну показуй, що там за арсенал з тобою.

Дівчинка зніяковіла, проте посміхнулася.

— Батьку, ну що ви. — Вона ласкаво всміхалася, а Джейс наполягав на своєму. — Здається, ви повинні були приїхати тільки через декілька днів.

— Так, мав. Але захотів влаштувати сюрприз. Агнес, не відходь від питання, показуй.

І Агнес показала. З кожного чобота витягнула по кинджалу і коли розв'язала кофту, то по боках були прикріплені два пістолети. Все це вона поклала маленький столик перед батьком, зав'язала кофту назад і з викликом дивилася на Джейса.

— Зіронька моя, — навіть трішки з насмішкою мовив Вагн, — я ж знаю, що це далеко не все, тому давай сама діставай, щоб я тебе не обшукував.