Дитя землі і моря

Розділ 1

Агнес ходить по кімнаті в незнанні, думала, що досі спить,але ось чує кроки і до кімнати заходить місіс Хігвей зі своїми служницями.

— Яка ж брудна!— з відразою каже її опікунка. — Але, я сподіваюся, що ви її гарно вдягнете та відмиєте, у вас є година,— каже місіс Хігвей і йде геть.

Агнес ще не встигла второпати, що сталося, як її вже тягнуть до купальні, роздягають та починають змивати з неї весь бруд. На її запитання: «Що взагалі коїться?», служниці, або мовчать , або сміються і кажуть що їй дуже пощастило.

ЇЇ витирають, вдягають у дуже незручне взуття і сукню з настільки тугим корсетом, що їй здається зараз її органи складуться вдвоє. Цей корсет мав би підняти її груди та зробити їх пишнішими, але як можна підняти те чого нема? Одна з служниць, висока, з жорсткими рисами обличчя, збирає її волосся у чудернацьку зачіску, яка схожа на корону, а два пасма спереду спадають на обличчя. Друга дівчина, низенька й худа, фарбує вуста Агнес у ніжно рожевий колір, очі підводить коричневим. Третя і остання служниця займається тим що дістає бруд у неї з під нігтів. На її шию наносять парфум з запахом «Mer»*. Агнес вже відчувала цей аромат на тілі місіс Хігвей, аромат солі, вітру, піску, хвиль і свободи... Ці парфуми недешеві і належать її опікунці. В думках дівчини крутиться тільки одне запитання : «Чому?». Парфуми дуже дорогі , але їх використали для неї.

Але на думки час закінчився, бо до кімнати заходить місіс Хігвей.

— Не принцеса звичайно,але думаю йому сподобається.

— Кому «йому»? Хто це? — випалила Агнес, а коли усвідомила, що накоїла, було вже пізно.

Обличчя місіс Хігвей посуворішало, вона нахилилася до мене і сказала:

— Ти дівчисько, напевно, забула, що не можна говорити поки тобі не дозволять. Якщо ти залишишся в цьому домі, то тебе чекає дуже суворе покарання.

Агнес ведуть по сходах вниз на перший поверх, у вітальню.

Коли її завели в вітальню, досить простору кімнату з диваном, двома кріслами, столиком та каміном. Вона була тут лише кілька разів коли прибирала. На дивані сидів якийсь чоловік років сорока та дуже прискіпливо її оглядав.

———

*Mer— з французької море.

У кріслах поруч розташувалися містер і місіс Хігвей. Служницям вистачило одного погляду місіс Хігвей, щоб піти з кімнати як найшвидше.