Випадкова італійська сім'я

Сюрприз, сюрприз!

Автобус наближається до помпезного, дорого прикрашеного вокзалу. Ранок видався туманним, що не рідкість в цю пору року в цьому регіоні - багато гарячих підземних джерел, мов артерії пронизують місто, а холодний Дунай в середині робили контраст і закутували все в вологий густий туман, що огортав місцевих і натовпи туристів.
Автобус відчинив двері і зі скрипом випроводжував новоприбулих гостей в пучину життя міста, що поки ще мирно спало не тривожине ахканням туристів, реготом з відкритих майданчиків, обіймами закоханих, що вирішили розділити частинку щастя зі старовинним містом.
Все було казково, лиш встигай головою крутити - давнішні фасади будинків, що мов в ковдру, закутались в туман,який магічно був підсвічений численними ліхтарями.
Катя вийшла з автобуса на автоматі, з речей мала лиш невеликий рюкзак, а що в ньому вона не мала зеленого поняття. Прийшовши вчора з роботи вона побачила на кухні записку: «Чари стародавньої Європи робили багато див, можливо ми теж отримаємо частинку від них? Марк»
Записка лежала га грубенькому конверті.
Катя закотила очі, романтик бляха. Чого б це раптом романтика прокинулась на сьомому році спільного життя? Не те що це погано, але щось вже надто підозріло - просто коли ти живеш з емоційним сухариком досить дивно виявити на його місці еклер. Так, таке собі порівняння, але для жінки яка щойно прийшла з роботи голодна, а йшла повз нову пафосну кондитерську зі смачнющими на вигляд...та все там було смачнюще на вигляд, а особливо сінабони і еклери в різнокольоровій блискучій глазурі (між іншим коштують як цілий торт) таке порівняння в самий раз.
Вона відклала записку і взяла до рук конверт. Він був красивий, темно коричневий, з цупкого паперу, як в фільмах. В середині було кілька кольорових глянцевих папірців і стосик паперів складених навпіл (а вони були зроблені під старину, Катя обожнює кацелярські штуки тому зразу оцінила). Серед тих паперів були кілька маршрутних листів, автобусний квиток з датою відправлення на сьогоднішній вечір і прекрасно складена, поетична брошура про місто в яке вона має відправитись. Чудесно, марафон серіалів з фастфудом відміняється, на вихідні намалювались цікавіші плани. Під конвертом була ще одна записка: «Я чекатиму на тебе ❤️ речі в рюкзаку в коридорі, чого не вистачає знайду для тебе вже тут. Люблю. Марк.»
Прекрасно, навіть речі зібрав, щось якось дивно і не сильно правдоподібно...але губи Каті мимоволі розтягнулись в легкій посмішці, це було мило, до біса дивно та не схоже на Марка, але все ж мило. Щось подібне він робив вперше - продумано, сплановано, організовано до деталей, врахував її інтереси і зробив так щоб їй сподобалось (хоч бачила вона тільки папери і все ще, впринципі, могло піти через дупу). Катя задумалась, невже її чоловік реально слухав, а головне запамʼятав те що вона йому говорила коли фантазувала в голос і йому не наплювати?
Вони були досить подібні - цілеспрямовані, міцні, вольові, але дівчина все ж мала в собі жіночу мʼякість і часто саме це і згладжувало їх притирання,бо у Марка була досить велика емоційна скупість і черствість, але вони змогли змусити їх відносини працювати і вже сім років були разом. Не можна сказати, що  щасливі до писку, але любили і поважали один одного, любили, але не було якогось всепоглинаючого полумʼя. Все було розмірено, передбачувано та спокійно - ідеально для двох дорослих працюючих людей. Можливо їх життя стало вже аж занадто рутинним і тому Марк вирішив зробити ось такий сюрприз. Це приємно...
Телефон пискнув сповіщенням. Катя відклала конверт і перевела свою увагу на телефон: «Сподіваюсь, що вже зранку ти будеш зі мною. Сумую сильно» СМС була від чоловіка і Катя швиденько набрала відповідь: «Я вже сім років з тобою, потерпиш до ранку. Люблю» Приписка «люблю» була вже стандартна і вона навіть не задумуючись додавала її.
Катя поспішила в душ, бо до рейсу було не так багато часу, а ще до вокзалу доїхати і все таке.
З таймменеджментом у неї все було блискуче, тому Катя благополучно дісталась до вокзалу за десять хвилин до відправлення і мала змогу спокійненько дочекатися і перекурити.
Колись Катя мріяла про те, що чоловік почує її і йому не буде до лампочки, а тепер і подорож влаштував і сюрприз зробив, тож вона могла зі спокійною душею забратись в автобус, відключити голову і насолоджуватись. Але сюрприз від чоловіка зустрів її на кордоні.