Випадкова італійська сім'я

Свята жінка

Так, збираємось до купи і розгрібаємо бардак. Набираю мамі.
-  Боже, доця, ти де пропала, я чуть не посивіла. Та чи це можна ж так, то хоч би щось написала, я не знаю. Ну то ж матір переживає.
- Ма, я спала, просто, бляха, спала.
- Ой Боже, я вже перебрала всі думки. Те твоє нещастя мені телефон обриває і маманя його теж. Я ледь стрималась щоб не загризти обох.
- Мама, ти ж хоч йому не розказала, чого я пропала від нього? Я тебе прошу, скажи що не сказала.
- Та я що дурна, включила дурочку, мовляв ні слухом ні духом де ти, кажу зараз поїду додому подивлюсь, може щось сталось. А те мені каже, так вона не вдома, ми, мовляв, в романтичну подорож поїхали, мала приїхати в готель зранку і немає, додзвонитися не може, каже, що вже в поліцію хотів іти.
- Це піздец.
- І не кажи, але я йому кажу, що почекай, може там щось на кордоні, може довго митницю проходили чи ще щось. В нього ж мозку не хватить подзвонити перевізникам.
- Ну це да, а матір його що хотіла.
- Ой, я ту суку, чесне слово, мало через телефон не задушила. Дзвоне мені і каже, що це таке, він їй от такий подарунок зробив, такий хороший, люблячий, турботливий, а ти така сяка не цінуєш і нерви йому тріпаєш.
- Турботливий просто капець, так турбується, що з іншими трахається.
- Та я їй кажу, щоб не лізла куди не просять, ви самі собі розбиретися, а ця мені каже, що, мовляв, її синочок стільки грошей на тебе витрачає, а ти не цінуєш. Ну тут мене понесло. Я їй кажу – як витрачає, то певно хоче, а дочці моїй його гроші не треба, вона в мене сама гарно заробляє, кажу як вона так добре знає ваш бюджет і те що там робить і витрачає її кровиночка, то най тримає його коло себе, щоб не доведи Бог, ніхто не вкрав. Кажу їй, що рота хай на мою дитину не відкриває, бо відкрию так, що не закриють і послала її нахєр. От.
- Ма, ти космос.
- То що ти надумала, дитино?
- Та що надумала, все те саме. Подам на розлучення, вишвирну з квартири і хай пиздує до мами.
- Правильно, хай іде нахєр, він мені ніколи не подобався!
- А що ж ти раніше не казала?
- А що я мала казати? Доця він кончений, пошли його?  Так ти б мене в житті би не послухала і було б «мама, я його краще знаю, він весь такий розпрекрасний, ти не розумієш»
Я не змогла стримати сміх,бо приблизно так би воно і було. Але за те, що мама підтримала мій вибір тоді і не попрікає зараз, я готова її розцілувати.
- Ну а що, я хіба не правду кажу? Прийшлось вже змиритися, аби дитина була щаслива, а воно бачиш яке гімно виявилось.
- Тут і не посперечаєшся, я тебе обожнюю.
- Я знаю.
- Чуєш ма, а ти ще в квартиру не їздила?
- Їздила, купила коробки і лахи його вже трохи попакувала, хоча треба певно не в коробки, а в мішки сміттєві.
- Ну тут ти вже як хочеш, аби відправити. Я ось що хотіла попросити ще, ти можеш замки змінити? І я Сашкі Демидову напишу, він там допоможе з дечим. Я номер твій йому дам, він небере.
- Я вже замки купила, завтра дядя Коля приїде зранку і поміняє, бо вони ще з села не приїхали.
- Мама — ти просто космос.
- Я вже, дитино, життя прожила, то трохи клепки маю в голові, дай Боже, і ти будеш мати.
- Ну мам, хто ж знав...
- Не мамкай. Так не хочу я зараз більше про те нещастя говорити, ти матері розкажи, що там в тебе нового, ну окрім очевидного. Кудись ходила?
- Та я проспала майже весь день. Ото як з тобою зранку поговорили, то я пішла в кафешку, поїла, мене розморило і я пішла назад спати. Зараз зберу себе до купи і піду погуляю десь.
- Ото правильно, нема чого сидіти і чотирьох стінах, розвійся, погуляй.
- А, до речі, такого сьогодні чоловіка гарного бачила і кафе.
- Доця,пригальмуй но трохи. Ти ще від цього придурка не збулася.
- То я ж за того не заміж збираюсь, так кажу, що гарний. Ну напевно, я лице не бачила, але атмосфера в нього секс.
- Прекрасно, це саме те що я хотіла почути на вечір. Май Бога в голові.
- Мам, мене 25, а не 16
- Ну добре що ти знаєш скільки тобі років. А знаєш що, в розважайся, коли ще будеш молодою. Бо кліпниш два рази і вже стара голоша, як я.
- Мама, по-перше - ти не стара, а в самому розквіті сил, по-друге - я нікого собі не шукаю, а по-третє  - дайте но мені віддихатись.
- Дихай, але якщо що, я до внуків готова
- Мама!
- Все все, мовчу.
- Добре, буду я кудись збиратись, я тебе наберу ще потім.
- Не хвилюйся і не забудь мені фотографії прислати.
- Слухаюсь мем!
- Люблю тебе
- І я тебе, маман.
Так, з мамою розібрались. Ця свята жінка мене просто рятує.