Кохання з першого погляду?

Зустріч в кафе

П'ятниця, вечір. Хлопці тільки-но вийшли з театру, після успішно проведеного концерту. Звісно ще потратили свої останні сили на фанатів, давши автографи, поспілкувавшись, але вони не шкодують. Слава Богу біля театру є невеличке кафе, де вони зможуть собі повечеряти, адже після такого концерту наврядчи хтось захоче самостійно готувати собі вечерю.

Замовивши все, що бажають, хлопці завели легку розмову про сьогоднішній концерт. Але найбільш емоційно, майже криком, розказував Женя:

- І ось я весь концерт був як на голках. Струна була справді у критичному стані, і в будь-який момент могла порватися. А це був би провал...

- Ну а ти чому не поміняв струни перед концертом? - відпивши трішки кави кинув Міша.

- Та я не встиг купити пачку струн! Якщо чесно, я взагалі забув, що в мене струна пошкоджена, згадав перед самим концертом, коли бігти купувати і міняти її не було часу.

- Ну якби вона порвалась на концерті, то замість струни, ми б тебе дьоргали, і в зовсім іншому місці, - стукнув по плечі Жені Рома, і всі дружно засміялися.

Тільки Влад не вникав у розмову. Він був зациклений на іншому. І всі це помітили. Перший заговорив до нього Михайло.

-Ей, Влад, з тобою все добре? Куди ти дивишся?

-Хах, та він за одною дівчиною бачу гине, ади як дивиться на неї.

Влада як струмом вдарило,

- Я тобі зараз дам! Ти б ще голосніше крикнув.

-Але серйозно, Влад, тобі вона сподобалася?

- Та не знаю навіть.

-Судячи по тому, як довго ти на неї дивився, значить так, - засміявся Кирило.

А й справді, навпроти стола хлопців сиділа дівчина й очікувала свого замовлення. Одягнена вона була в легке блакитне плаття по коліна і в конверси. А її каштанове волосся було укладене. І фігура нічогенька.

Дівчина відчула на собі чийсь погляд і подивилась вбік, на Влада. Вони зустрілися поглядами тільки на секунду, й Влад різко його відвів в сторону, легко почервонівши.
На це його друзі тихенько засміялися.

- Невже дівчина заставила Влада почервоніти?

- Блять, ну не треба, будь ласка.

- Та що не треба, Влад? Ви повинні познайомитися. Ти ж не бачив як вона посміхнулася на те, що ти почервонів.

- Та як я познайомлюсь з нею? Це якось незручно..

- А раптом вона твоя доля. Камон, Влад, попроси в неї номер телефону. Ми впевнені вона буде не проти.

- Звідки ви це знаєте, може вона заради ввічливості це зробить.

- Ну я б не сказав, - почіхавши голову сказав Кирило, - вона сама на тебе час від часу зиркає.

Решту часу поки вони вечеряли, Влад був занурений в думки. Але тут Женя штовхнув його у плече.

- Гей, Влад, вона вже йде.

Справді. Дівчина залишила гроші, і взявши сумочку попрямувала на вихід.

Влад різко встав і прихопивши телефон, попрямував за нею.

Михайло задоволено склав руки.

- А прикиньте, в них все закрутиться і вони почнуть зустрічатися.

- Сподіваюся, нашому діду давно потрібна дівчина.

- І судячи як вони посміхаються один одному, все-таки все йде за планом, - відповів Рома, дивлячись у вікно, де стояв Влад і та дівчина. І буквально за хвилини дві Влад повернувся.

- Судячи по тому, як ти світишся, вона погодилася?

- Тааак. Я взяв її номер. Коли повернусь додому напишу їй.

- А звати як її?

- Христя.

- Ну все, Влад, далі діло за тобою.

- Я вже уявляю їх разом, як вони йдуть і тримаються за ручку, - замріяно промовив Женьок.

- Ойой, ти згадай себе Женя, сам сцяв кип'ятком коли знайомився з дівчиною.

- Блять, краще б тоді вас не кликав, - схрестивши на грудях руки, пробурмотів Женя.