Минали дні. Пара стала звикати до свого нового статусу. На Олега в поліції завели справу, але, на жаль, він досі на волі.
Дні минали б монотонно якби не Влад. Він частенько приходив до Христі, точніше, кожний день. Гуляли разом, спали, то у Влада то у Христі. А домашні концерти... Частенько ввечері пара сідала у вітальні, хтось за гітару, хтось за фортепіано, й грали різні мелодії, п'єси. Насолоджувалися компанією один одного.В один із таких днів Влад взяв Христю із собою на репетицію. Тримаючись за руки вони йшли по малолюдних вуличках міста. Христя оглядала будинки навколо неї, кафешки, магазини, й думала. Думала про те, як їй не хочеться виходити із свого відпуску на роботу. Хочеться більше часу проводити з коханим, проте, вона так і не запитала його чи не плануються попереду нові тури. Їй не вдасться поїхати, адже робота...
Від роздумів її відірвав голос хлопця.- Про що задумалась?
- Та так, - Христя посміхнулася, - Влад, слухай, а у вас є попереду заплановані тури?
- Ммм... Якщо я не помиляюсь, наступного місяця, 17 вересня, здається. А що?
- Та ні, нічого, просто, - Христя опустила погляд вниз, дивлячись як вони крокують, - ми тоді мінімум на тиждень будемо далеко один від одного...
- Христюн, ти через роботу? Я ж ненадовго. Ти і не помітиш, як ми знову будемо разом. А так, - Влад притягнув дівчину до себе, тримаючи за талію, - у нас ще є місяць. Тому не потрібно засмучуватися. - Хлопець на останок поцілував Христю в маківку, відчинив двері й пропустив вперед. За мить були чутні чужі голоси.
- Та гляньте, хто це у нас? Наші голубки, - Михайло встав і, бува, хотів обійняти Христю, але натрапивши на серйозний погляд друга, зупинився з піднятими руками, - Перепрошую! Я забув, що обійматися не варто. Присідай, - хлопець ступив крок в сторону, - Влад, у нас тут у розкладі з'явилися деякі помітні зміни, - Михайло взяв зі стола розписаний аркуш і підійшов до Влада, - наш тур переноситься. Ми вирушаємо післязавтра.
- Післязавтра?! - пара одночасно вигукнула. Христя різко піднялася й підійшла до хлопців, дивлячись на аркуш.
- Так, потім будуть проблеми із вільними театрами в багатьох містах. Тому завтра нам потрібно збиратися, - Міша співчутливо глянув спочатку на Влада, а потім на саму Христю, яка втупившись в підлогу, покусувала губи, - Христь, не засмучуйся, ми тільки на тиждень їдемо. Вибач, але по-іншому ніяк...
Влад притулив до себе дівчину й поцілував у щоку. Він не розумів, чому ця новина викликає у неї такий сум та переживання. Звичайно вона буде сумувати, і він також, але тут приховане ще щось. Значно серйозніше. Проте, Христя мовчала.
Не кажучи ні слова, хлопці приступили до репетиції. Контрольної.
***Два дні потому.
Ближче до вечора до Христі знову завітала її подруга - Ельвіра. І знову не з пустими руками. Дівчина взяла у кафешки, неподалік від дому Христі, цілий сет суш. Пора знову попліткувати з подругою. Проте, розмова зайшла зовсім в інше русло.
- Чому ти просто не скажеш Владу? Це ж небезпечно. Він може в будь-який момент, коли немає поруч людей підійти до тебе. Тим більше захоче помститися за той вечір.
- Ельвір, - Христя відкинулась на крісло й помасувала скроні, - поліція не збирається щось робити, що ми будемо з Владом робити? Поб'є знову? Той придурок може подати в поліцію також і...
- І скаже, що побив за те, що хотів зґвалтувати дівчину? Нісенітниці. Христюн, - дівчина із всією серйозністю глянула в очі подруги, - Влада зараз тут немає, ти в небезпеці. Якщо не хочеш казати то, будь ласка, не ходи кудись ввечері або в малолюдних місцях. Так хоч буде шанс на допомогу. Я хвилююся.
- Обіцяю. Розкажу йому на крайнях. Якщо все настільки буде погано. Це ж не факт, що він буде шукати мене, правда ж?
- Хто знає... Хто знає..
***
Від лиця Влада- Гей, - Кирило, помітивши дивний стан друга впродовж дня, підійшов до нього й присів, відкриваючи упаковку чіпсів, - Влад, що сталося? Ти сам не свій весь день.
- Та так.. - хлопець крутив у пальцях зубочистку, - просто задумався.
- Це через розлучення із Христиною на тиждень?
- Та скоріше за все ні. Просто... Вона дуже наляканою була. Особливо у вечір перед від'їздом. Але нічого мені не сказала.
- Може хвилюється, щоб все гаразд було? Або ж думає, що ти ще з кимось тут будеш?
Влад від такої заяви вилетів із свого трансу і вирячився на друга.
- Я? Та я ніколи! Як ти взагалі таке міг ляпнути?
- Все-все, - Кирило підняв руки в мирному жесті, - я просто припустив. Звісно ти їй не зрадиш. Кажеш, вона не хоче казати?
- Ні. Точніше, хоче, але секунду вагається й мовчить.
- Може хай так і буде? Не заставиш же її.
- Ну ж ні. Я ближче до ночі їй подзвоню. Постараюсь акуратно розвести на розмову. Відчуваю, що все серйозно.
- Як знаєш, - похлопав по плечі Влада й почав поїдати чіпси.
Всіх вітаю з першим вересня! Офіційно заявляю, що ми - лошари. Ставимо свічку за упокій наших нервів та за упокій Олега🕯️
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кохання з першого погляду?
RomansaПісля чергового успішно відбутого концерту, хлопці зайшли в невеличке кафе перекусити. Влад навіть не здогадувався, що зустріне там своє кохання