Кохання з першого погляду?

Час став неважливим

Тільки-но пара перетнула поріг дому, повстала напружена тиша. Ніхто не міг сказати і слова, всі думки вивітрились з голови.
Вони зайшли на кухню і сіли один навпроти одного, але не наважувалися підняти погляд. Губи досі горіли від поцілунку, а від самої згадки в животі зв'язувався тугий вузол.
Влад наважився підняти погляд на Христю. А вона й досі така прекрасна. Трішки напухлі та розчервонілі губи - ефект поцілунку. Розгорілі щічки, очі, які бігали туди-сюди під густими віями. Все в ній ідеальне.

Христя, відчувши на собі вивчаючий погляд, глянула на Влада. Пара очей не сміла відірватись кудись інакше. Вони не мовили ні слова. Але все так само дивилися один на одного. Межа перетнута. Дороги назад нема, і забути про те, що сталося не вийде. Потрібно поговорити, потрібно вирішити як бути далі, але хто? Хто першим почне?
Кров знову запульсувала у скронях, а дихати знову ставало все важче. Христя, подавивши судомний подих, вирішила почати першою.

- Влад, я... - хлопець не відривав від неї погляду, але всеодно літав десь там, у себе в думках. Здається, він також на щось старається наважитись, - ми..

- Христь, - перебив він її, судомно бігаючи по ній очима та нервово постукуючи пальцями по поверхні столу, - ти мені подобаєшся! Ні, я кохаю тебе, Христь!

На цьому підготовлена промова за секунду розгубилась десь в голові. Дівчина відкрила рот в німому звуку й в'їлась у хлопця. Серйозність слів підкреслює не менш серйозний погляд. Але навіть під цим поглядом дівчина вловила нотки хвилювання. Звичайно, зізнаватися у почуттях доволі складно. Але Христя мовчала. Вона не могла побороти шалений ритм серця та неймовірну кількість слів, які крутилися в неї на язиці.

Зберись, Христь. Якщо ти зараз не відповісиш бодай щось, то Влад подумає, що це невзаємно.

- Я... Я теж..

- Теж?

- Так, - Христя шумно ковтнула, - я теж тебе кохаю, Влад, - й не дивлячись на невпевнений тон, впевнено подивилась в очі, підкреслюючи свої слова.
Якийсь час пара сиділа мовчки, дивлячись один на одного. А потім, неочікувано для Христі, Влад підвівся, підійшов до неї, та допоміг їй встати.

- Влад? - занепокоєно промовила дівчина. Що не так?

Хлопець не відповів. Він взяв в свої великі долоні лице Христі, та припав вустами до губ дівчини, вкладаючи в поцілунок усі свої почуття, які тримав у собі, десь так далеко, дуже довго. Він відчув, як Христя впевнено відповіла на поцілунок, зариваючись пальчиками у його волосся. Час став неважливим, як і все навколо.
Відірвались вони тільки тоді, коли їм до неможливості забракло повітря. З гучним чмоком. Влад акуратно провів подушечкою великого пальця по щоці дівчини. Він не відривав від неї свого пильного погляду.

- Що? - під таким поглядом Христя трішки збентежилась й покрилась рум'янцем.

- Ти чудо... - хлопець посміхнувся й притулив Христю до себе.

- Це означає, що ми... разом? Пара?

- Так, - впевнено відповів Влад, погладжуючи дівчину по спині, - ми пара.

Христя трішки відсторонилась від хлопця й почала нервово покусувати губи. Погляд був спрямований десь на ноги й бігав туди-сюди.

- Христюн, - дівчина відчула, як Влад повернув її до себе й взяв лице в свої руки, - що сталося?

- Ти... - Христя поклала свої руки поверх його й трішки стиснула, - ти можеш залишитися зі мною на ніч?

- Звичайно, - хлопець чмокнув її у куточок губ, - я тебе в такому стані й не збирався залишати, - й взявши за руку, повів у спальню, де їм потрібно приготуватися до довгого та спокійного сну.