(Не) озвучені почуття

550 17 7
                                    

Не гаючи ані секунди, Влад схопив Олега за плечі, різко кидаючи на підлогу. Він не щадив його. Бив всюди куди можна. Адже той посмів, мало того що доторкнутися, ударити його дівчинку. Христя не дивлячись на хлопців схопила плед із дивана й прикрилась, схлипуючи. Тіло неймовірно боліло. Безліч ударів, синяків, на шиї сліди удушення. Одяг в цей момент збирати було не найкращим варіантом, адже він був розкиданий в різних куточках кімнати. Христя прикрила очі, очікуючи на кінець цього жаху.

В кімнату влетіли інші хлопці й схопили Влада за плечі, відтягуючи. Рома старався його заспокоїти, поплескуючи по плечах поки він не прибив Олега.

- Все-все, Влад, заспокойся. Ти зараз його вб'єш.

- Він навіть на ці побої не заслуговує, - процідив крізь зуби той, - він збирався зґвалтувати Христю, він ударив її, - кулаки хлопця стискались до побіління кісток, груди важко здіймалися, а очі горіли вогнем.

- Ми його забираємо, розберемося далі самі. Ми залишимо тебе з Христьою.

Міша разом із Ромою підібрали Олега й вийшли з кімнати. Настала секундна тишина. Влад важко видихнув і кинувся до дівчини, яка прикриваючись покривалом тихенько схлипувала.

- Христюн... - Влад міцно її обійняв, погладжуючи по голові, - пробач мене...

В обіймах Влада моментально ставало спокійно, Христя зразу почувалась, що вона у безпеці. Тому, на секунду забувши, що вона майже гола, міцно обійняла Влада, поклавши руки йому на лопатки. Його запах шампуня та гелю для душу утворювали величезний шар затишку. Вона повільно глянула червоними очима на Влада.

- Ти тут ні до чого.. - Христя міцніше притулилась до нього, - дякую, якби не ти..

- Я не дозволю комусь доторкатися до тебе, і робити боляче, - обірвав її Влад. - І тут дійсно моя вина, я не захистив тебе.. твоє тіло в синяках, цих клятих засосах, і через нього ти плачеш. Яка б не була причина, ця сволота не мала права й пальцем тебе чіпати, - дівчина відчула, як його грудна клітина важко здіймалася, очевидно він старається унормувати у собі гнів, - ми обов'язково розберемося із ним. Він відповість за все, що з тобою зробив, - Влад притулився своїм лобом до лоба Христини, - він ж не встиг.. - дівчина зразу його перебила.

- Ні. Завдяки тобі. Ти вчасно прийшов.

Христя відчула як його руки сильніше притулили її до себе. Але вони не розривали зорового контакту. Раніше це викликало ніяковість та напруження, проте зараз тільки спокій і затишок. В один момент погляд Влада впав на її губи. Серце почало випригувати із грудей, а тіло покрилося мурашками. Тієї ж секунди Влад хутко нахилився нижче.

Кохання з першого погляду? Where stories live. Discover now