Ключик

2

    Пару днів у квартирі зверху не було чути ніякого руху. Буцім вимерло все. Олесь навіть час від часу ходив перевіряти. Стукав, прислухався чи бува сусідка богові душу не віддала, переживав. Ні, абсолютно нічого, тихо. Виникала навіть думка, що в дім пробралися якісь хулігани і вирішили влаштувати там собі місце збору. “Напевно пора зав’язувати з детективами, бо вже усюди шукаю якісь ознаки злочину.” Але все одно було враження, що це все ще вилізе йому боком, тому хлопець продовжував спостерігати за дивною квартирою.

    Зранку в суботу він прокинувся абсолютно в жахливому стані. Напередодні довелося забирати якогось буйного, що “зі всієї любові” поставив Олесю величезний фінгал, та ще й мало носа не зламав, тому сьогодні голова страшенно розколювалась.

    Першою думкою було піти на кухню, попити спокійно чаю та можливо знову спробувати поспати, але Сані, як завжди щось терміново було потрібно:

– Старий, ти як? Які плани на найближчий час? – а голос, неначе уже затіяв яку аферу.

– Відстань! – огризнувся. – Цього тижня ніяких гулянок не буде! І дай врешті відпочити!

– Та ні! Леськ, тут зовсім не те. Нас, по ходу, заливають! – і вказав на двері ванної. Стіна була уже вся мокрюча. Й ні, щоб Сані самому піти і спробувати вирішити проблему, треба завжди дочекатись старшого брата.

    Олесь вилетів на верхній поверх зі швидкістю світла. Ще б пак, тільки недавно він спробував зробити невеликий ремонт, а тут уже потоп. “От зараз уб’ю стару за все. За виклики, за шум, за незапланований водоспад, за недоспану ніч…” Та потім прийшло усвідомлення: ”А от що я робитиму, якщо там нікого немає?... Спокійно, тут треба думати холодними мізками. Та й взагалі, яке вбивати? Я що, хворий?!”

    Він акуратно постукав у двері, потім іще та іще, вже впевненіше. Але ніхто за ними й не поворушився. “І що тепер? Бігти в підвал і перекривати воду усім?” – уже промайнуло в голові, та тут почувся акуратний поворот ключа.

– Сірий, ти що піцу замовив? – відкрило якесь заспане худюще диво з червоним волоссям, яке було зібране в гульку на потилиці. Та побачивши хто до нього прийшов миттєво спробував зачинитись. Але у його незапланованого гостя реакція зараз була краща. Олесь увірвався в квартиру, уже забувши для чого і оглядаючи, що і хто тут зібрався.