Шахмати та наслідки

Частина друга

***

Прийшовши в агенство ніхто не підняв голови, тільки привітались, а отже і вушок та хвоста не побачили. Ацуші сів за своє робоче місце та почав перебирати папери, все було добре, до одного моменту.
-Ти де шлявся!?- Кунікіда як завжди.
Відчинивши двері в кімнату зайшов Дазай.
-Нуууу, в мене були справи.- той посміхнувся та сів на диван.
- Які ще справи!? Що новий спосіб самогубства?- Кунікіда вдарив папкою його по голові, а потім кинув її йому на коліна.
- Таааак~ А як ти дізнався? Хоча, це не важливо.- Дазай взяв до рук папку.- а це що?
- Ти ідіот! Це звіт, його потрібно заповнити до десятої, тому давай скоріше, в тебе залишилося пів години.
- Мммм, нудота.- той скривився, але все таки сів за стіл. Побачивши це Кунікіда сподівався, що той почне писати, тому вийшов з кімнати на декілька хвилин, дещо запитати в деректора.
-Ммм, Ацуші, як тобі з вушками, та хвостиком~~?-він підійшов до блондина та усміхнувся.
- Дазай-сан, все нормально, а тепер йдіть писати звіт.- хлопець намагався відвернути увагу від себе.
Але не вийшло, колеги подивились на нього зі здивуванням. Через сором він притиснув вуха ще ближче, а хвіст опустив, але було пізно, всі вже все побачили.
-Ммм, так миленько)- сказала Наомі.
-Так, гарненько)-посміхнулась Кьока.
Всі інші просто мовчки дивились.
-А можна потрогати?- запитала Йосано, яку до цього Ацуші не помічав.
-Н-незнаю, так, напевне.- хлопець ледве вимовив, щоб не впасти підземною.
Акіко підійшла і почухала вушко.
- Хм, справжні-винесла вона вердикт.-і м'якенькі.-додала потім.
Ацуші був здивованим, коли відчував як вона його чухає, а ще тим фактом, що це доволі приємно.
Майже всі стояли біля Ацуші та хотіла доторнутись до вух, чи хвоста. В цей момент повернувся Кунікіда
-Шкед, що це в тебе тут.-він теж підійшов до блондина. А коли побачив, чому всі зібрались теж здивувався, але взяв себе в руки.- Що це, точніше, навіщо тобі це?
- Ем... просто ми з Дазай-саном вчора грали шахмати і я програв.- той опустив очі.
-Зрозуміло...Стоп! Що, цей ідіот вміє грати шахмати, так щей виграв?!- той закричав.
-Куууунікідааа, не потрібно так голосно, голова болить.- проспівав шатен.
- Ти звіти зробив?
- Ой, ну ти такий нудний. Який звіт, коли тут таке?- Дазай усміхнувся та показав на Ацуші.
-Та ти АФІГІВ!- ідеаліст взяв ідіота(на його думку) за плащ та потягнув до виходу, але потім крикнув.- Ацуші, за п'ятнадцять хвилин прийде Акутагава, ви маєте звіт заповнити по справі за минулий тиждень.- а потім чоловік закрив двері, почувся тільки крик.
О ні, тільки не це. Він точно засміє мене, а може і вдарить. Жах який, що робити? Саме про це думав Ацуші.
І так, на деякий час ПМ та ОДА підписали договір, просто так більш зручніше. Тепер, якщо обом сторонам це потрібно, то вони можуть давати справи таким дуетам. Але зараз це не так важливо. П'ятнадцять хвилин пройшли, що робити. Акутагава вже має прийти.
Хлопець був правий, почувся стукіт у двері, а потім з'явився силует. Це був мафіозі.
-Вітаю, пішли надвір там запишимо звіт.- той повільно розвернувся та вийшов на коридор.
- Доброго ранку, вже йду.- з одної сторони Ацуші навіть зрадів, бо його не будуть мацати колеги.
Вийшовши за межі кімнати він побачив Рюноске, той стояв склавши руки за спину, а потім почав йти і сказав:
- Пішли в мою машину, там ніхто не буде заважати. Потрібні папери теж там.- а потім він трохи пришвидшив кроки та пішов до ліфта.
- Мгм, добре.- блондину стало легше, тому, що його вушка і хвіст не помітили, а можливо і проігнорували їх наявність.
Коли дует спустився вони вийшли на вулицю, а потім пішли до парковки. Там стояла чорна машина з тонованими вікнами. Потім її власник відчинив двері та сів у салон, жестом голови запрошуючи іншого до нього. На це Ацуші моргнув, а потім оббіг автівку та сів з іншого боку.
- Так, ось папка зі звітом, залишилося тільки записати.- він розгорнув папку та дістав ручку з бардачку.- тигр, записуй це, а я поки все інше.- Рюноске протягну ручку та пусті папери, залишивши собі іншу частину.
Так вони писали хвилин двадцять, іноді розмовляючи та перепитуючи деталі. А потім все було готове.
- Я все.- сказав Ацуші та потягнувся, бо тіло трохи затерпло.
- Ага, я теж.- Аку в цей час мовчки забрав вже готовий звіт у Ацуші, та склав у папку, відкинувши її разом з кульковими ручками на заднє сидіння. А потім про щось подумав.
-Ну все я пішов.- блондин радів, що Акутагава нічого не сказав про його „особливість". Але не тут то і було.
- Тигр, що це?- він показав пальцем на вуха, а потім перевів погляд на хвіст.
- Ем...ти незнаєш як це називається?
- Ти сам знаєш, що я не про це.- мафіозі тро розізлився.
- Ну......Ем, я просто з Дазай-саном грав шахмати на бажання та програв, так би мовити, це і було його бажанням, щоб я так ходив.- Ацуші вирішив не брихати, а сказати правду, він всеодно не вигадав якусь іншу причину, для такої зовнішності.
- Зрозуміло.Кгхк- той закашляв, але потім продовжив.- Слухай, хлопець-тигр...
-Що?-він сподівався, що нічого не станеться.
- Можна доторкнутися?- Акутагава подивився в самі очі. На його обличчі не було ніяких емоцій, але всередині все палало.
-Ну....якщо тільки обережно.- Ацуші сподівався, що так буде краще. Він заплющив оці, а Аку тим часом нахилився ближче та опустив руку, трохи подумавши він зважився, та почав обережно чухати вушко.
Чомусь, раніше Ацуші було просто приємно, але зараз це щось інше, чому його організм реагує саме так?
Він вирішив не задумуватись, а лише збито видихнув, а потім голосно вдихнув. Тим часом Рюноске додав другу руку та почав чухати і інше вухо. "Мммм~ так приємно."- Подумав тигр. Мафіозі одною рукою продовжував чухати вушко, а іншою потягнувся до хвоста та теж почав гладити. Так ніжно та м'яко. В цей момент Ацуші не стримався і дуже тихо застогнав.
-Мммхм.- хлопець почераонів та відчув щось тепле знизу живота.
Акутагава забрав руки і подивився на тигра.
- Я не хотів зробити боляче.- не дивлячись на все бажання його вбити, десь в серці він не міг цього зробити. А також не хотів, що б тому болу неприємно, чи боляче.
- Мх, вибач, я кг..Ем....н-ну....не тому...- той ще більше почервонів та подивився в підлогу, не дивлячись ні на, що він не міг сказати все в лоб, хоч вони вже давно знайомі, та й після підписання договору така сильна ненависть ніби й зникла, але хлопець всеодно сильно соромився.
В цей момент Акугатава здивовано подивився на нього.
- Ти...? Та ну...- він теж глянув на нього та почервонів, прикривши обличчя рукою, він чув, як тигр шумно дихає. А потім його очі впали донизу. Боже, як соромно. Рюноске зрозумів, тигр збуджений. Просто на те, що він чухав вушка та гладив хвостик.-Чому так легко? Тобі ТАК приємно...?- він не зрозумів, чому це запитав. Взагалі здивувався як зміг заговорити, схоже це тепер найбільш сором'язлива ситуації в його житті.
-В-вибач!- блондин зажмурив очі.- Мені дуже соромно, я н-незнаю, що на мене найшло.- хлопець прикрив обличчя руками та притиснув ноги.- Так,.....приємно...- ледве прошепотів, цього майже не було чути.
-Ти серйозно...- Аку почервонів, але потім нахилився до Ацуші. І тихо запитав.- Можна?...- незрозуміло, що він хотів робити.
- Незнаю, що Т-ти хочеш?- Ацуші зажмурив очі.
- Я сам невпевнений чого я хочу, але тобі не буде боляче.
- Д-добре...- він погодився, поки, що тільки здогадуючись на що саме.
Рюноске знову почухав вушко, а потім провів рукою по хвості.
- Ммм.- це був не зовсім стогін, а скоріше шумний видих.
Той провжував погладжувати вухо і хвіст, але потім нахилився та теплим диханням подув у інше вушко.
- Мхх.- цього разу це був хоч і стриманий, але стогін
- Подобається?- зашепотів Рю в вухо.
- Т-так.- цей голос і тепле дихання викликали табун мурах.
Вони так сиділи відчуваючи тепло один одного. Насолоджувались присутністю один одного. Та тільки, десь далеко в підсвідомості починали розуміти, що вони відчувають один до одного. Це був теплий, інтимний і сором'язливий момент для них обох. Вони не були впевнені, що робити далі. Але, Ацуші вирішив, що теж хоче приносити Рюноске задоволення.
Він обережно нахилився до нього дивлячись в очі. Вони були холодного сірого кольору, але зараз, десь в середині двох зіниць виднівся теплий вогонь, який здається ось, ось спалить його власника та того, хто в них дивиться. Не зважаючи на це, полум'я дуже гріло, це була ціла пожежа, яка потроху розгорталася в середині тіла, а саме в серці, там, де здавалось не мало бути нічого в убибці. Так вони тонули в очах один одного та насолоджувались, тягнули момент, адже для них це було вперше і вони не були певні, що це повториться ще раз. Ацуші нахилився та нарешті відірвав погляд від очей та слизнув ним до губ. Вони були бліді та сухі, але від цього бажання їх поцілувати нікуди не зникло. До них хотілось доторкнутись, ніжно та обережно, щоб це приносило тільки задоволення. Нахилившись ще ближче їхні носи штовхнулися. Одну руку Тигр запустив у волосся на потилиці Аку та почав обережно його перебирати, а іншою доторкнувся до його підборіддя та великим пальцем провів по нижній губі трохи відтягуючи її. Через це Рю привідкрив теплий рот і палець потрапив у середину ніжно проводячи по язиці. Він зібрав слину, а потім протер губи проходячись по кожній окремо. Через ці дії тіло Аку ніби пробило струмом, він доходив до кінчиків пальців та приносив задоволення, а ще розігрівав тіло, розпалював пожежу ще більше.
Коханці(тепер їх можна так називати) знову подивилися один одному в очі. Обоє були червоні від сорому та жару.
Але, після цього Ацуші зменшив відстань між їх обличчями ніжно торкаючись до губ міфіозі своїми, залишаючи невагомий дотик. Це приємно, але недостатньо, вони хотіли більшого. Цього разу ініціативу взяв Акутагава, тепер він доторкнувся до губ Тигра. Вони були м'які та вологі. А від самого їх власника дуже смачно пахло персиками, солодкими та ніжними, а ще відчувалася м'ята, яка доповнювала цей приємний аромат. На смак його губи були такі ж солодкі, схоже це бальзам. Вони прикушували то нижню то верхню губу один одного, а також облизували їх язиком. Це був вологий поцілунок, теплий і вологий. Обоє хлопців відчували пристрасть і тягу. Вони трохи відхилились один від одного переводячи дихання. Після чого Рю переліз на сторону Ацуші(вони сиділи на передніх сидіннях, між ними була „перегородка") та сів на його ноги(між бедрами та колінами). Вони знову глянули один одному в очі, а потім притулились відчуваючи тепло, що виділялось з їх тіл. Волосся Аку залоскотало ніс Тигра, через це він усміхнувся. Після чого хлопці знову поцілувались.
- Розтули зуби.- прошепотів мафіозі десь в поцілунок.
Ацуші його послухав та зробив так, як він сказав. Для них обох це були перші поцілунки, але схоже блондин про це знав менше, ніж брюнет. Тому, коли язик другого провів по його зубах, а потім ніжно доторкнувся до піднебіння той здивувався, але йому так подобалось ще більше . Хоч це і було трохи незграбно, адже обоє не вміли цілуватись, але їх все влаштовувало та приносило задоволення. Вони просто насолоджувалися цим моментом, тілами та відчуттями.
Тим часом Рю доторкнувся своїм язиком до іншого язика, на це Ацуші відповів та зробив те саме. Хлопці цілувались дуже волого та пристрасно. Так, що обоє майже задихалися від нерівного дихання та струму, який тепер бив обох.
Якщо Ацуші пахнув солодко, то в Аку був свіжий та приємний запах, який доповнювала цитрусова нотка. А ще в його плащі відчувався терпкий та вологий запах дощу й самотніх вулиць, темних провулків, пилу та крові. Але це поєднання всеодно було приємним.
Коли хлопці закінчили цей поцілунок вони трохи відхилились і почали важко дихати. З кутків губ стикала слина, а також вона тонкою ниткою розтягнулась між ними.
Весь цей час Аку двома руками тримав волосся Тигра та перебирав його, трохи впиваючись в шкіру. Поки Ацуші притримував його з обох сторін за талію.