Крижане сердце

16 Частина

Зібравшись я вийшла на перший поверх до Рея. Він стояв біля дверей, Тома вже на місці не було.

Рей: о ти швидко)

Т/и: для тебе постралася

Рей: дякую, ходімо?

Т/и: так

Рей відкрив двері і ми вийшли на двір, я відразу почала все оглядати, так як вчора як приїхала я нічого не пам'ятала або спала.

Т/и: Рей, а де ваші батьки?

Рей: ммм їх немає

Т/и: о мені дуже шкода

Рей: все нормально, я не пам'ятаю їх так як мені було лише 3 роки. Я знаю їх лише від Пейтона

Т/и: а як ви жили після цього?

Рей: та нормально, Пейтон взяв на себе всю відповідальність за мене за роботу батьків.

Т/и: а ким вони працювали?

Рей: вибач але не можу сказати, спитай в Пейтона

Т/и: *це вже цікаво, невже кримінал?*

Ми ходили по саду їхньому, видно що дуже доглянутий, багато різних квітів було, для мене це навіть трохи дивно. Вже чоловіки але люблять квіти і в саду їх дуже багато, звісно у заможних свої причуди але все ж таки, дивно.

Т/и: а чому у вас так багато квітів?

Рей: мама у нас займалися квітами, сама флористом було, це єдине що у нас від неї залишилося

Т/и: *навіть незнаю жаліти тебе чи бути уважнішою до того що розповідаєш, можливо ще щось скажеш що тобі не дозволино*

Тут я почула як в кишені Рея як дзвонить телефон. Він прочитавши хто телнфонує відійшв як він сказав на пару хвилин. Я ж звісно почала спостерігати де і скільки охорони стоїть.

Звісно я розумію що може себе накручую, так як він сам мене привіз по моєму проханню. Можливо він мене просто відпусте і тримати не буде, але я завжди на по готові маю бути. В мене зажали має бути 2 план, навсяк пожарний.

                      *розмова Рея*

Рей: ало

Пей: Рей Т/и з тобою?

Рей: так ми в саду

Пей: дивися за нею і не спускай очей, якщо захоче кудись підти пристав охорону

Рей: ну добре, а ти коли приїдеш?

Пей: ще незнаю, думаю пізно вечером

Рей: добре, я тебе зрозумів

Пей: саме головне нічого зайвого не скажи їй

Рей: ображаєш брате)

Пей: ні лише попереджаю

Рей: ладно, я пішов

Пей: давай

                   *кінець розмови*

Я стояла та розглядала сад, він дійсно був великий та дуже гарний. Через декілька хвилин і прийшов Рей. Він мені сказав..

Приношу свої вибачення за те що чекали на цю історію дуже довго. Часу взагалі немає її писати, але дуже буду старатися. Якщо вам реально вона цікава прошу більше реакцій на цій частині. Дякую за розуміння