21 Частина

261 3 1
                                    

Перед собою я побачила хлопця, на вигляд років 20 - 25, темне волосся і світлі очі.

Т/и: що вам від мене потрібно??

?: нічого такого, просто просто розповісти важливу інформацію

Т/и: яку..?

?: це вже ти дізнаєшся коли ми приїдемо

Ми їхали пару годин точно, мені закрили очі як би я не пручалася. Я лише чула деякі їхні розмови і то нічого важливого не було.

Тут я відчула що машину зупинилася, мене взяли за руки і потянули, куди я не бачила, але відчула неймовірний холод. Також ж я зрозуміла що мене тягнуть кудись в нос, більше всього підвал. Мене кинули кудись, я лише почула

?: будь тут поки бос не прийде!

Я почула двері які закрилися і тишу. Декілька хвилин я лежала не ворухавшись, потім я почала обежно розв'язувати руки собі. Коли мені закрили очі тоді і руки зав'язали. Вузол був зовсім легким, тому я швидко його розв'язала і відкрила собі очі.

Це був підвал, там майже не було нічого, лише два стіліця і стіл. Тут я відчула щось в себе в кармані. Чорт! Це ж пістолет який я взяла в Мурмаера в дома.

Боже як добре що я його взяла зараз він дуже доречний, але я впенена що я охороняюся, по їхніх словах я знаю якусь інформацію яка дуже потрібна їм..

Що ж робити? Тут потрібно надіятися тільки на себе.

Вибачте що коротка частина, просто зараз взагалі ідей немає для цього фф. Тому наступна частина буде на вихідних і буде довга, обіцяю 😉

Крижане сердце Where stories live. Discover now