~Турнір! Приз: життя Фіни!~

4 2 0
                                    

...

Папс: - Є ідея 💡. Можна тебе на хвилинку?

Лицар: - Папс, може не зараз? Я, якби сказати, людину забрати збираюсь.
Папс: - Це багато часу не займе(хоча, хто тебе зна). Я просто поговорити хочу.

Скелет намагався якомога спокійніше розмовляти, хоч було видно, на 100% діючого плану йому на думку не спало. Він досі хвилюється, чи це спрацює...
Але, хто не ризикує, той не п'є шампанське, так?

А от Сем та Фіна часто переглядувались між собою, зиркаючи то на лицарку, яка хоче поскоріше ледь не прикінчити дитя, то на бідного Папіруса, в якого, здається, черепушка димилась, поки придумував план.
Стріла зникла з руки гості, після чого та потерла ¿перенісся?.

Лицар: - Добре, але тільки на хвилину.
*після цих слів, та обернулася до людини та її захисника* Тільки посмійте втікти!
Сем: - Окі. Як скажеш, рибко.

Проігнорувавши останню репліку давнього друга, дівчина пішла надвір. За нею пішов і наш спаситель, досі думаючи, як же врятувати їхні "шкури".

Лицар: - І про що ти хотів поговорити?
Папс: - Ну, для початку привітатись... Привіт?
Лицар: - І тобі привіт. Все?
Папс: - Та не дуже. Я хотів поговорити про людину.
Лицар: - Ой ні, не треба. Минулого разу наслухалась, а потім короля не стало.
Папс: - Ну будь ласка, дай їй шанс хоча би.
Лицар: - Тверде ні.
Папс: - ... А що, якщо ти влаштуєш випробування? На кшталт, чи достойна вона шансу і жити далі серед монстрів? (Дружні поєдинки можуть спрацювати)
Лицар: - Хмм... Звучить непогано, але як я знатиму, що вона не приріже мене зі спини?
Папс: - 1. Вона моя подруга. Я її добре знаю.
                  2. Ти одна з найсильніших в цьому підземеллі. Яка для тебе може бути небезпека?
Лицар: - І то правда. Гаразд, вмовив.
Папс: - Спасибі.




~Кілька хвилин назад~

В домі скелетів панувала тиша... Доки якийсь привид не увімкнув телевізор. А що? Їжа є, диван є, телевізор на місці, нікого в хаті немає. Ідеально.

Стоп, Логіка! Куди ти зникла? Як привид їсти буде?

Чара: - Ну, трясця. Забула, що їсти не можу, а скоро і взагалі забуду, як це. А що по телефізору?
???: - Не пропустіть новий випуск шоу "Готуємо з Вбивцею" після "короткої" реклами!
Чара: - Серйозно, реклама? Да ви знущаєтеся?!
*піднявшись з дивану, подивилася у вікно*
Чара: - І чим тепер зайнятися?. Га?

Після цього питання, перед очима пробігся знайомий силует. І куди це він так спішить?

Чара: - Ну хоча б у когось є справи, щоб не нудьгувати. Зажди... Папірус?

Очухавшись, привид пролетіла крізь вікно, аби розгледіти все краще. Це й справді був брат-скелет, який мухою залетів у бар Грейсона. Щось веселе намічається?

Чара: - Окей, якщо пригоди не йдуть до Чари, Чара піде сама до них :)

З цими словами, вона зібрала свої речі, які могли б пригодитися, та через кілька хвилин полетіла геть з дому.

~Як раз, тоді коли ті двоє вийшли поговорити~

Сем: - Фух, ледве врятувались. А тепер поясни, мала... Чому ти показалася їй на очі?
Фіна: - Вона ж тобі погрожувати почала і я... Я подумала, що...

Дівчина просто не могла підібрати потрібних слів. Думала? Та яке там. Ця ідея прийшла в її голову спонтанно і неочікувано для неї самої. "А що, якщо...?". Саме це було в голові. "А що, якщо лицар не піде, чи почнеться бійка? Що, якщо... друзям буде боляче... через неї?"

По обличчю Фіни покотилася крихітна сльоза від ще однієї такої думки. Звісно, Сем це помітив і бажання  далі допитувати одразу відпало. В самого душа ледь не вистрибує з грудей, тож той просто стер сльозинку з щоки дівчинки та обняв.

Фіна: - П-пробач... Просто, а що, якби..
Сем: - Заспокойся, гаразд? Якщо таке повториться, я зможу за себе постояти. І, це ти мене, твердолобого, пробач.
Фіна: -Хах, добре.

Чара: - Всім привіт, хто мене бачить.
Фіна: - Привітик.
Сем: - Опа, яким вітром тебе сюди занесло?
Чара: - Тим, що твій бро зробив, поки біг сюди. Доречі, я щось пропустила чи тут просто мохіто по акції?)
Фіна: - Та якби ж. По мене прийшли.
Чара: - ... А ось з цього моменту детальніше!
Сем: - З часом зрозумієш)

*скрип дверей*
Папс: - Народ, є новини.
Лицар: - Папірус, давай трохи швидше, га?
Папс: - Кхм, гаразд. Ми влаштуєм міні-турнір! Приз: життя Фіни
Фіна: - *подумки* *Врятуйте хто-небудь, я не хочу помирати!*
Чара: - Агась... Стопе, що?!
Сем: - Тихше трохи! Бро, так що за турнір?
Папс: - Буде кілька раундів. Для першого потрібно буде вийти на вулицю.
Фіна: - Ну, буде, що буде. Я пішла.
Сем: - Ми з тобою.

Після чого, двері знову скрипнули і всі вийшли на вулицю.







_______________________________

★Кхм, доброго ранку, дня або вечора.
     По-перше, ця та попередня частина писалися в серпні, тож не дивуйтеся, що вони мохіто п'ють :)
     По-друге, я не маю бажання й надалі просто зберігати цю частину. Тож буду потроху писати наступну, а ця нехай побуде поки що у вас.

★Пишіть, де я можливо помилилась та де можна було б підправити. Доречі, які  змагання ви хотіли б побачити?)

★До зв'язку, Віол.

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Oct 17, 2023 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

~°Underlive°~Where stories live. Discover now