Найкращі друзі, чи трохи більше?

Темний переулок

У переулку він побачив.. Хана! Той тихо плакав із кляпом у роті. Мін Хо тут же побіг на поміч другу. Забравши кляп. І вивевши Джисона з Переулку Старший зрозумів що в школу вони так не підуть тому вирішив піти додому до Мін Хо.
(Д-Джисон)
Д:Мінхо о боже, Дякую!
Хан обійняв друга і заплакав ще більше. Мінхо ж обійняв його у відповідь.
М:Хан, ми так в школу не підемо, тому ходімо до мене. Там мені розповіси детальніше. Сьогодні школа ні до чого.
Коли Хан погодився Мінхо відвів його до себе додому. Коли вони зайшли їх почула мати Мінхо вона не визераючи з кухні та спитала сина.
ММ:Сину ти чого? Ти в школі мав бути? Прогуляти вирішив?.
Жінка вийшла с кухні і побачила заплканого Хана який притулився до Мінхо.
ММ:О боже Джисоне що сталося? Чого ти такий заплаканий?..
М:Мамо я коли йшов до школи почув  дивні звуки з переулку.Зайшов  а там Хан. Мам можеш зробити йому чай. Ми підемо до моєї кімнати..
ММ:Добре.Зараз все буде.
Хлопці пішли на другий поверх. Зайшли до кімнати Хан сів на ліжко та просто мовчав.
М:Хан можеш розповісти що сталося?.
Д:Так звісно, ще раз дякую тобі за те що врятував від тих покидьків.
М:Немає за що, так розповіси що сталося.
Д:Так звісно, ці покидьки ті чуваки  із класу який до нас перевели з інтернату. Вони до мене чіпалися. Гроші вимагали. А як їх послав.Сьогодні коли я йшов в  школу. То вони мене схопили і затащили. Вони мене згвалтували хотіли. Але вони відійшли. Аж тут прийшов ти і врятував мене. Мінхо мені страшно бути одному. Мама повернеться тільки через місяць. Можна я в тебе пару днів переночую..? Самим страшно просто...
М:О боже Хан ми на тих дебілів заяву накатаємо за спробу згвалтуваня! А ще можеш жити хоч місяць. Ми завжди тобі раді.
Д:Дякую.Але мені потрібно забрати речі з дому. Можем поїхати за ними?..
М:Так, давай через годинку окей? Знайдемо онлайн на уроки пххп.
ММ:Я принесла вам чай і  печення.Ось
М:Мамо.. Можна Хан у нас пожеве.Ну місяць десь..)? Його згвалтувати хотіли він боїться дома самим бути. А мама його через місяць приїде.
ММ:Так звісно, пом'ятаю як я жила у його мами місяць через своїх батьків. Бо вони прогнали мене. Ось і відплачу їй. Ми ж з нею скпус! Хах
Д:Дякую вам.
*Через годину*
Д:Мін  можемо поїхати до мене забрати речі?
М:Так ходімо.
Хлопці зібралися та поїхали до Хана. Вони зібрали речі і повернулись. Вже був вечір.
М:Блін Хан.. Тобі прийдеться зі мною спати весь місяць.. *В думках*(УРА)
Д:Та добре я не проти.
М:Добре я піду  у душ.
Мінхо зібрав речі та пішов у душ.
М:Ла-лала-ай кенот брііз ла-ла-ла-ла со кен ю плііз.
Д:Не знав що ти так круто співаєш.
М:ААА ТИ ШО! ТИ ДИВИШСЯ ЯК Я МИЮСЬ.?
Д:ХАХВХА ТА НЄ Я ПРОСТО РУКИ ЗАЙШОВ ПОМИТИ А ТУТ ТИ ПЛЯШЕШ ЗА ШТОРКОЮ.
М:ЯК ДОВГО ТИ ТУТ?
Д:з Ома Ома гад.
М:БЛЯТЬ  ВИЙДИ.
Д:ВХХА окей.
Коли Мінхо вийшов з душу Хан охнув.
Адже старший був лише у  рушнику. З оголеним торсом.
Д:Ой..
М:Ой сорян я забув що ти тут.
Д:Гарний пресс
М:Хах дякую. Будемо лягати?
Д:Давай
Коли хлопці лягли Джисон смутився бо ніколи не бачив  так близько лице старшого. Воно таке.. Таке гарне. Раніше він теж відчував щось до Мінхо але зараз? Зараз він впевнений що закоханий у Лі ноу.
Д:кий ж ти красивий.
М:Мм? Що?...
Д:Нічого забий..
Коли Вони заснули то обнялись самі того не знаючи. Так і спали в обнімку.