До біса

3 бажання не по плану

- Хочеш їсти? - запитав Кріс.

- Та, якось, поки що ні.

- Що ж, тоді кажи бажання, раз допоміг. - парубок змирився з долею.

- Питання. - Старший трішки напружився. - Відповідай тільки чесно. Чого ти так переймався через учорашнє?

- Навіть не знаю, так то...

- Тобі це так принципово з язиком чи без? - відповіді він не почув, але зрозумів по погляду. Це було явне "так". - Добре, тоді повторимо. 

Ноа встав зі свого стільця й підійшов до крісла друга. Той був здивований і зрозумів що хлопець не жартував, тому вирішив взяти хоч якусь ініціативу на себе. Він взяв голубоокого за руки та потягнув трішки на себе, щоб той нібито присів йому на коліна. Декілька секунд парубок намагався не впасти, що швидко набридло Крісу й він взяв друга за талію, щоб притримувати.
Відчувши що не зможе впасти, Ноа нахилився до шатена та їхні губи зустрілися в легенькому поцілунку. Кріс знову спробував просунути язика, щоб дослідити все що зможе, на що молодший хотів противитися, але занадто швидко здався. Старший все більше й більше поглиблював поцілунок, досліджуючи всі ділянки рота Ноа.

Несподівано для себе альбінос відчув приємне тяжіння знизу й метелики у животі. Він відштовхнув хлопця й хотів піти, щоб Кріс не помітив його раптового, як він думав, стояка. Не встиг він навіть злізти з парубка як його проблема була помічена і його притягнули ще ближче.

- Це теж входить в бажання? - знущаючись питав Кріс.

- Н-ні! Я-я не..! - він не знав що й відповісти.

- Тоді яке наступне бажання?

Він думав декілька хвилин, червоніючи усе більше й більше та нарешті зміг озвучити.

- Зроби це ще раз... - тихо вимовив Ноа.

- Що саме?

- Біля стіни... - тяжіння внизу все росло й росло.

Кріс швидко зрозумів про що йде мова й обережно зняв з себе парубка, взяв його за руку й повів у коридор. Кароокий знову притис альбіноса до стінки, піднявши його руки над головою, притримуючи своєю. 

- Може ще щось? - запитав старший, натякаючи на низ хлопця.

- Н-ні... - прозвучала не впевнена відповідь.

- А ось тут? - він поклав вільну руку хлопцю на пах, на що той відвернув голову, червоніючи ще більше. - Буду сприймати це за "так"? Хм, схоже хтось тут полюбляє підкорятися.