Суні, Дуні, Ханні та Дорі

1. Будеш грати, білко?

Авторка: це мій перший фанфік, тому вибачайте, що не так. Робота досить коротка. Писала для свого задоволення і вирішила поділитися цим з іншими.
(Також скажу, що деякі нечасто вживані слова пояснюються в кінці розділів.)

-то ви не зустрічаєтесь?

-що?

"з цікавого запитання ти вирішив почати діалог, Чанбіне"- брови Мінхо вигнулися в недорозумінні.

- Надто різко прозвучало, так?- Чанбін трохи зніяковіло посміхнувся і притягув до себе на ліжко свою ногу.- якщо не хочеш - можеш не відповідати. Це всього лиш мої і мільйонів людей спостереження за вами.-на згадці про фанів від хлопця було чути невеликий смішок.

- питайте і говоріть що вам завгодно. Що саме ти хочеш від мене дізна...- Мінхо зупинився на пів слові,бо почув кроки позаду.- хлопець був наділений чудовою реакцією(заняття танцями та боротьбою не пройшли марно), тому він обернувся вчасно і побачив Хана поруч.

-Бу- з усмішкою, зовсім не схожою на усмішку привида, Джісон подивився на свою жертву.

- Ай. Як же страшно.- з глузливим і відкритим сарказмом промовив той.
- Та йди ти.- кинув Джісон і заскочив на ліжко штовхаючи жертву його жахастиків у плече.- ти, здається, щось питав у Ліно?- Обернувся Хан до співрозмовника навпроти.

Чанбін завагався з відповіддю,бо не хотів турбувати їх обох такими питаннями, тому просто змовчав подавши плечима.

- ти будеш грати, білко?

- дограєте партію, тоді і я до вас.

На поверхню впала червона шістка.

-УНО!

-та бляха!

-Ой, який молодець.- провів рукою по голові Лі Хан.- тепер я повинен тебе перемогти щоб захистити честь Чанбіна.

-це точно так працює?- втрутився переможений дивлячись в цей момент на руку що відлітала від темно-коричневого волосся.

-беззаперечно.-відповів гравець з незрозумілим кольором волосся.
По кімнаті розлився негучний сміх.