1.
-кайф слідкувати за тим як ти готуєш.- з цими словами Джісон вкрав кусочок хрусткої моркви. Зараз він стояв поруч впершись ліктям на кухонний стіл.
- Будеш тут розповідати оце замість того щоб допомогти нормально?- Мінхо жартівливо замахнувся лопаткою на хлопця праворуч.- мені не шкода звичайно, але якщо вийде не смачно-це твоя вина, крадіє морквинок.
-я дуже сподіваюся, що ти мене не хочеш отруїти.
-ми скоріше від твоєї їжі помремо,ніж від моєї отрути.
-Гей!-Джісон вдарив ліктем в бік кухаря.
-та все-все. Не дуйся, більчення.-він відірвався від роботи щоб глянути на ті ображені надуті щічки. В голову відразу повернулись сьогодняшні роздуми. Є сумніви щод почуттів. Можливо це все гормони чи щось там ще, що розповідала вчителька на уроках біології? Але побоювання стають все крихітнішими при кожному погляді на цього хлопця з відрослими коренями волосся на голові. Мінхо усміхнувся Джісону і підніс йому ложку для дегустації нової страви. Обережно тримаючи руку щоб нічого не впало на хлопця чи на підлогу, він нагодував молодшого.
-на сьогодні пробачаю.-пережовуючи пробубнів Хан. Ця звичка, напихати рот їжею, а потім говорити, була шкідливою. Але занадто милою.
-ти коли волосся будеш фарбувати?
-та ось на днях збирався. Як бачиш фіолетовий став якимось...ем...синьо-сірим? А що вже так сильно корені відросли, що ти питаєш?
-сильно.
Раптоп розмову перервав приємний звук знизу. - няв!
-ой.-здригнувся легенько синьоволосий. по його ногам пройшлась Суні.-привітик, красуне.-він нахилився щоб погладити тваринку.-вона трохи схудла. Де мій пухнастий клубочок щастя? хах? Мінхо не такий хороший батько як здається? - насправді Хан знав, що Лі був занадто хорошим господарем. Іноді виникало питання: "він ідеальний?". Але ці двоє не могли втратити шансу покепкувати один над одним.
На обличчі старшого була тривога. І ні, не від жарту. Його збентеження стосовно стану його кішки переростали з кожною секундою у все більшу тривогу. Ці слова, почуті від людини, яка бачила його котів лише декілька разів у житті, стали остаточними для дій. Це помітив і радісний Джісон, коли повернувся похвалитися увагою кота до нього.
- цей во, що таке?
-помішуй, будь ласка, їжу на сковорідці. Я піду подзвоню мамі.-відходячи від столу струбовано проказав старший.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Суні, Дуні, Ханні та Дорі
Fanfiction- Хочу поцілувати тебе. - Це ти так вибачаєшся після того як вкотре наступив мені на ногу? Як підло з твого боку.- навіть тут вони не можуть не сміятись. У них є свій маленький світ. Світ Лі Мінхо і Хан Джісона. Це світ в якому дві людини доповнюють...
