Заборонене кохання

Глава 4

24.12.2004
На світ народжується дитя з іменем Корнелія. Появу малечі, довго очікували у цій сімʼї.
Корнелія зростала, енергійною, доброю, та досить цікавою дитиною. Роки йшли,а вона дорослішала. Дівчина закінчила школу, перед нею стояв вибір,що до професії.
Вона обрала журналістку, дівчину тянуло до цього, так вона думала на початку.
З часом захоплення зникає, вона не розуміє, чого не вистачає у її житті.
Вона досить хороша дівчина, хоча інколи може здаватися холодною та егоїстичною. Корні ніколи не показує своєї слабкості на людях, їй важко говорити з людьми про те що її турбує.
Думки дівчини були сконцентровані на власному моральному стані, та чого вона потребує.

-зовсім себе не розумію, чому я така подавлена та розбита, що зі мною... хочу втекти від реальності.Що ж...цікаво коли моє існування закінчиться, чи встигну я покохати нестямно, чи знайду справу яка буде мене надихати, чи я зможу жити щасливо...
Ці думки не давали їй спокою до самої ночі, дівчина вирішила лягти спати.

Ранок, дівчина прокидається з мігренню, пʼє таблетку, і заварює каву, знову заснула у 5 ранку. Апетиту щось їсти у неї  не було, тому вона пішла у душ.

Одягнувшись та зробивши макіяж, вона вирішує, піти у супермаркет, купити продукти, та подивитись на інших людей та їхні емоції, обличчя, та зрозуміти, що вони відчувають. Хоча Корнелія не любить контактувати з людьми. Але не дивлячись на це у неї є декілька друзів. Та на жаль, нікому дівчина не довіряє. Вона боїться, що їй зроблять так боляче, що вона і дихати не зможе, боїться , що рана від ножа яким їй нанесуть удар, ніколи не загоється. Корнелія,будучи меншою,пробувала кохати, довіряла, допомагала, підтримувала, була щирою та відкритою, та на жаль ніхто ніколи цього не цінував. Її доброту використовували проти неї, довіру,любов та привʼязаність також. Наносили такі нестерпні удари та рани, що здавалося, що вона маленьке створіння, яке потрапило у лапи хижаку, який не щадить її.
Зайшов у супермаркет, Корнелія побачила маленького хлопчика який плакав, та вимагав іграшки. На що його мати відповіла, що немає змоги, та грошей, але дитина почала ще більше плакати, та звинувачувала свою маму.
-ненавиджу дітей які так ревуть.
Пройшов у відділ снеків, Корні побачила як молода пара сварилась по невідомих причинах.
-цікаво, а чому так)
Нахиливши голову у праву сторону дівчина тихо промовила.
Взявши декілька упаковок смаколиків, вона відправилась до відділу з молочними продуктами. Побачивши там не дуже приємну картину.
Хлопець стояв та розмовляв по телефону, досить грубо, можна було зрозуміти, що це мама.
-хм... потрібно цінувати рідних.
З ноткою суму промайнуло це у її голові
-цих людей явно повʼязує, злість, егоїзм, невдячність. Цікаво чи будемо ми покарані за таке відношення, та емоції, якщо вірити у Бога. То егоїзм, злість , невдячність, у якійсь мірі гріх.
-я люблю наглядати за людьми)люди такі різні, хтось цінує своє життя, а хтось нехтує, цікаво, що чекає нас після смерті, рай чи пекло, чи ми просто перероджуємось. Чи реально існує нечиста сила, чи має вона змогу правити світом, та приходити сюди. Чи реально є співпадіння, чи це просто цим правлять,чи реально є люди які це все бачать чи це просто крадії наших грошей, та думок...
Адже ми люди таки наївні, нам варто почути та привести декілька аргументів і ми будемо вірити у це. І чому я про це думаю...