...сьогодні я вирішив поспілкуватися з ними, хоча б із ким-небудь із них. Але істоти відмовилися, ніби їм нічого сказати, та й слухати мене немає сенсу... Я сидів за столом в очікуванні, а вони тіснилися в кутах кімнати і шепотілися між собою, створюючи гул... монотонний гул брехливих думок... Через якийсь час одна з істот підійшла до мене і сказала, що я здаюся, вони відчувають це. Я подивився їй в очі і ледве помітно посміхнувся: щодо цього вони теж брешуть...
