Платина та Шоколад

РОЗДІЛ ≾ 13 ≿

Це Поттер.

Той, кому діставалося все, що не дісталося Малфою. Так було завжди. Раніше дратувало, після війни викликало стомлену байдужість. Але не зараз. Тому що зараз це знову відбувалося. Він отримував те, що ніколи не дістанеться Малфою.

Її посмішку.

Вона посміхалася Золотому Хлопчику, Надіям всього Магічного Світу. Заглядала йому в рот і реготала над якимось жартом. Торкалася згину його ліктя, щось говорила і сміялася. Піднімала своє обличчя з порізовілим від прохолодного повітря кінчиком носа, така відкрита і ніби щира. І очі звичайно-я-не-плакала-всю-ніч, не відриваючись, стежили за виразом цього обличчя... Поттера.

Стомлена байдужість, що народилася після всього лайна, через яке вони всі тут пройшли, сміливо за кілька секунд запеклою, киплячою хвилею.

Малфой кипів разом із нею. Кипів із самого пробудження, насправді. І, наплювавши на те, що картина цих обтисків тільки сильніше підігрівала його, продовжував дивитися.

Вона знала, що він дивиться.

Драко був упевнений у цьому — Ґрейнджер жодного разу не глянула у бік слизеринців, бо знала — зустрінеться з його очима. Боягузлива дура.

І... однозначно, вона зробила це спеціально.

Одягла спідницю.

Тож усім було видно її чортові ноги. Незважаючи на те, що тканина до коліна приховувала їх, але, Салазар, колін було цілком достатньо, щоб пригадати, яка ніжна у бруднокровки шкіра.

Половина дівчат у школі носили спідниці, але чомусь саме її ноги привертали увагу. Мабуть, через те, що трапилося вчора, подумав Драко, їжачись. Нічого. Надвечір відпустить. А якщо не відпустить, я тебе прикінчу. За те, що я згадаю про це. За те, що я дивлюся на тебе та твої...

Ноги.

Погляд Малфоя знову метнувся до її ніг. Він не бачив Ґрейнджер у спідниці з... з... та йобану тучу часу, з першого курсу напевно, коли дівчинка у штанах – вважалося не комільфо. А тепер вона стоїть, час від часу оправляючи поділ, явно почуваючи себе невпевнено.

Якого хуя ти у спідниці? Для кого?

У тому, що вона так вирядилася для чиїхось конкретних очей, Драко навіть не сумнівався. Дивний укол десь усередині. Не для нього. Він і так учора побачив багато. Надто.