Ден почав готуватись до сну. В кімнату з балкону влітає якийсь тенісний м'яч. Підійшовши до нього він почув тікання та фразу: "Податок Редам!
- Що?
Пролунав голосний вибух. Ден вилетів з балкону. По вулиці роздався крик. Двері червоного седану відкрились.
- А-а-а-а... Де ап-теч-ка...?
Ден не відчував ніг, та нічого не бачив, чи то з-за того що в місті світла нема, чи може його очі поранені. Найшовши аптечку він одразу почав приймати всі таблетки які міг нащупати
- Ахахаха! - пролунав сміх, - Відчуваєш як холод смерті та ночі проходить по твоїй спині? Але це тільки початок прелюдії, помирати тобі ще рано.
- Хто ти! Щ-що... Пот-т-трібно від... агх...
Ден втратив дар голосу. Місто почало світитися тусклим червоним кольором, кольором крові.
- Ахахаха
Знов пролунав сміх та почав віддалятися. Ден трохи отямився, ліки зняли біль. Він попрямував додому, піднімаючись на третій поверх він не втримався та почав падати. Знову біль, не така як раніше, але все одно гостра та пекуча, його крики були настільки голосні що у нього почали боліти вуха. В думках у Дена був переполох, але він відчував жажду помсти, місту, та Редам хоч і сам не знав що це або хто. Ліки почали діяти сильніше, зібравшись з силами та думками він піднявся до квартири, двері були закриті але зламалися від пари ударів ногою.
- Гггрант! - Закричав Ден. - Ти живий?!
- Ден! Що відбуваєтьс...
Грант побачив людину повністю покриту в крові та з шматками скла в тілі. Він був шокований цим, з-за красного світіння було краще видно рельєф тіла Дена. Доволі красиве тіло з м'язами, зачіска полубокс, та дуже злий вираз лиця.
- Ти...
- Тікаємо, швидко! Нам потрібно в машину! - промовив Ден грубим голосом, але його друг він стояв непорушно, - Дідько. Грант!
- Т-т-так
Коли вони спустилися Ден побачив апокаліпсис на вулицях , автомобілі горять, а люди або тікають куди небудь, або б'ються з один одним.
- Божевілля! - Закричав Грант.
- Грант!
Ден різко штовхає свого друга та незграбно рукою ловить дошку яка летіла на Гранта. Поки він шукав недруга, йому в спину влітає камінь. З темноти почали виходити люди, всі в крові. Грант та Ден встали спина до спини, та стали в бойову стійку. Ніхто з них битися не вмів, все що вони знали це стійку, хоча й ту погано.
- Ну підходьте! - крикнув Ден.
Бійки не було, хлопці вирубилися після пари ударів. Ден був без свідомості. Прокинувся він у якомусь приміщенні яке до вимкнення світла було магазином, зараз тут руїни та хлам.
-Ааагх... Боля -че...
Ден побачив купу тіл, мертві люди та тварини, повсюди, що в приміщені що за ним, крові ще більше, але з-за червоного світіння її було складно побачити. Також Ден помітив що всі його поранення перев'язані. Він піднявся та пішов до виходу з магазину, дороги були зруйновані, автівки в вогні, багато диму, і шум, дивний шум йшов звідусіль, він був тихий, але дуже неприємний. Підійшовши до авто яке було на перший погляд цілим він почав ритись в ньому, шукав якісь корисні речи типу ліків та одягу, може зброї. Футболка та джинси вже були повністю розідрані. В багажнику він найшов пістолет, доволі старий на вигляд, але цілий. Ден ніколи не користувався вогнепальною зброєю, але він розумів що зараз треба будь який захист. Відходячи від автівки він побачив людину яка сиділа на асфальті упершись спиною об стіну. На ній не було ні крові, ні порізів, ні ран, та вона ніби дихала а лице було опущене вниз. Здивовано він обережно підійшов.
- Ей, живий? - тихо запитав Ден поставивши руку на плече людини.
Відповіді не було. Він помітив що тіло холодне та вже не дихає. По тілу Дена пройшли мурашки. Він побачив смерть в дії. Посидівши пару хвилин біля тіла Ден почав знімати з нього пальто та капелюха. Для нього це було огидно, але йому потрібна була одежа, в місті стало холодно. Надівши пальто він найшов в кармані фото, на ньому були зображені цей чоловік та ще три людини.
Зібравшись з думками Ден вирішив роздивитись магазин, може той хто його врятував ще там.
