-Як тебе звати?
-Грант.
-Дивне ім'я.
Грант був в наручниках. Малі та не зручні, тому руки трохи натирало. Кімната була невеликого розміру, троє людей в червоних одежах стояли навколо.
-Що вам від мене потрібно?
-Ого, хлопчик став хоробрим?
-...
-Нам? Нічого, ти просто іграшка, моїм хлопцям сумно, поки у нас перерва їм треба побавитись, так сказати "груша для биття". А ти...
-А я чудово підходжу на цю роль?
-Так, приготуйся, хоча як, ти ж зв'язаний. Хаха... - чоловік який розмовляв з Грантом почав йти до виходу, - До речі, я Герман.
Всі троє виходять з кімнати. Сірі, бетонні стіни, паркет з калюжами крові, пошарпана червона лампа, та стальні двері, справжня кімната для допитів, не вистачає тільки одностороннього дзеркала.
Через десять хвилин заходять пару бандитів.
-Бити будете? - Запитав Грант змирившись з судьбою
-Ні
Чоловіки беруть його за руки й волочуть за собою. Не очікувано наручники знімають, Грант стоїть посеред кола з метрового паркану, з іншої сторони коли виходить бандит.
-НОВИЙ БІЙ ПОЧИНАЄТЬСЯ! З лівого боку стоїть іноземець якого наші хлопці схопили на вулицях, а з правого наш боєць ГЕНРІ!
Грант все зрозумів, це бійцівський клуб, а він боєць, хоча, який з нього боєць?
-Ну що ти, готовий?
-Герман? Я здаюсь, я не зможу його перемогти!
Герман стояв за парканом, по його лицю можна було зрозуміти що він вірить у перемогу Гранта.
-3...
-Дідько!
-2...
-Фухх - Грант робить видих
-1...
-Ну, іншого шляху немає
-БІЙ!
Генрі, доволі великий та м'язистий, підходить до Гранта який став стійку.
-ТОБІ КІНЕЦЬ! - хтось крикнув з-за паркану.
Грант очікував удару, і він його отримав, але зміг вклонитися, але наступні він почав пропускати, десятки ударів по животу, ребрам, голові. Бій закінчився і не почавшись. Грант лежав на підлозі, йому було важко дихати. До нього підійшов Герман.
-Непоганий бій
-Непоганий? Він мене майже не вбив!
-Тому й не поганий, ти єдиний з його супротивників який ще може дихати. Я домовився, тепер ти під моїм захистом, кожний день буде бій. Я на тобі ще зможу заробити... Піднімайся, - він протягує Гранту свою руку.
-Інш... кхе-кхе... іншого вибору в мене немає... Добре.
Грант хапається за руку Германа, той веде його до кімнати, там є ліжко та стіл, не багато, але могло бути гірше. Грант присів та почав думати про те що з ним відбулося. Тепер він буде боротися з бандитами, по їх бажанню, все ж краще ніж смерть... Мабуть...
