Здобувачі волі

Мінус відпустка та признання 💫

Сьогодні останній день тижневої відпустки за цей рік.
Білорус з повстанцем уже не спали.
День БНР почався явно не з чогось приємного, а саме, він проснувся від того, що впав з ліжка лицем в підлогу. УПА сміявся так, ніби попереджуючи що все наступне життя буде згадувати бідолазі про цей момент, хоча лице республіки було не дуже веселе. Він взяв цю відпустку не для того щоби покалічитися.
Ну і звісно поки в одних ранок починається з сніданку, то в іншого з кави.

УПА - та тобі і цигарок не треба, ти себе кавою вгробиш. Ну дитя, дитьом, ти ж і тріски в роті не мав, ти взагалі як тростина будеш

Україна - це в тебе батько вселився чи що?

УПА - це я кажу як бачу

БНР ж цього тижня уже звик до цієї квартири і постійних дрібних сварок між УПА та Україною.

БНР - дзякуй, боршч быў вельмі смачны

УПА - оце ти їсти хотів, хлопче. Ото бачиш як треба їсти?

Україна - та не буду я їсти, не хочу. Мені обіду і вечері вистачає

УПА зрозумів що говорити без толку, тому доївши борщ подякував і підійшов до дверей балкону щоби взяти пачку сигарет.

Україна - куряги

УПА - так кажеш ніби ти не курив

Україна - але ж кинув

УПА - молодець

Україна - ой дякую

БНР тим часом знову влетів лицем в підлогу, зачепившись через поріг, про який чомусь забув.Білорус тихо виялався, повстанець ж ледве не приліг біля нього сміючись.

Україна - тобі погано ,_,?

УПА - АХАХА, ДЕНЬ ПОЧАВСЯ ВДАЛО ПРАВДА, БНРочка? НЕ ПРОЙШЛО Й ГОДИНИ ЯК ТИ ЗНОВУ ЛИЦЕМ ПІДЛОГУ НЮХАЄШ

БНР - ОЙ, ТА ЗАКРЫЦЬ РОТ, А ТО БУДЗЕШ ЛЯЖАЦЬ СА МНОЙ

УПА - ні, я не хочу, ихи. Пішли вже

БНР ображено стояв склавши руки навхрест.
Хлопці нарешті стояли на балконі, хоча УПА не переставав усміхатися.

УПА - ти дивись з балкону не випади, а то це буде останній раз коли ти підлогу, тільки цього разу асфальт, нюхатимеш

БНР - ха-ха, як дотепно

УПА - ой, та чого ти зразу. Всі колись вставали з лівої ноги, після чорної лінії йде біла. І взагалі, коли ти вже розкажеш те що не міг розказати ще другого дня відпустки?