Йшли дні, білорус потроху одужував. Хоча і був він трохи більше тиждня вдома у УПА, і мав би відпочити, але вийшло навпаки. Його мучили спогади про минуле і це давало своє, пів дня просто просипав. Досі гірко було, що рідна сестра отак зрадила промінявши на ворога. Його це давно гнітило, але у вільний час ще більше. Чому білоруси що воюють під Бахмутом, вмираючи, закопують не в Білорусі? Чому на рідній землі героїв рахують за зрадників, а зразників за героїв? Ця несправедливість його так з'їдала...
УПА мав під'їхати до України в гості, провідати. БНР звісно мав лишитися, поберегтися в крайні дні лікарняного, попити чаю, і нарешті, якщо матиме відпочинок від спогадів, відпочити.
Білорус хвильку постояв на балконі, квітневе повітря ще було прохолодне і нагадувало про середину весни. Хлопець набрав УПА, що уже був в України в гостях. Довгий гудок і тиша.
БНР - ну дзе ж ты калі трэба?...
Білорус викинув цигарку, зачинивши двері на балкон. Одів більш-менш не тонку кофту і куртку, взявши чорний рюкзак з найголовнішим.
Ще по дорозі, коли уже доїжджав до кордону, БНР ще раз набирав УПА, на цей раз він відповів.
УПА - алло? Ти там як, краще?
БНР - УПА, я больш не магу...
УПА - в сенсі? Що не можеш?
Занепокоєний голос повстанця перепитав, що він має на увазі. Хлопець уже почав нервувати за ту одну хвилину мовчання в трубці
БНР - я еду ў Мінск, ужо на мяжы з Беларуссю
УПА - БНР, йоптвою ж мать... ПОВЕРТАЙСЯ! Тебе на тому ж кордоні затримають ти не розумієш чи що? Зовсім придурок?
БНР - АЛЕ Я БОЛЬШ НЕ МАГУ! Разумееш? Гэта мяне гнятіт
УПА - ... Тому ти їдеш на вірну смерть? БНР, ти не дитина, я тебе не витягатиму з того світу. Хоча знаєш, роби що хочеш! То зникаєш, то з'являєшся, зрозумій нарешті де ТВОЄ місце!
БНР - я цябе зразумеў... *вибив*
УПА - НУ ТА ЩО Ж ТИ ЙОМУ ЗРОБИШ...
У білоруса повністю зіпсувався настрій, водій таксі махнув рукою "мовляв їдемо уже, перекур закінчився„, а білорус лиш кинув погляд на блокпост, що далечів по дорозі і кивнув. Не вертатися ж уже...
На кордоні, ще під українським прапором, у водія та БНР перевірили паспорти і запитали мету поїздки.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Здобувачі волі
FanficРозповідь про відносини Білоруської республіки і Української армії, та їхні подвиги і просування на фронті ~Уривок з 8 частини~ УПА - я нікого ніколи не полюблю, та й у мене наврядчи хтось закохається БНР нерухомо стояв, тримаючись поруча балкону і...
