Темний Хрестоносець

🌓 Глава 2🌗

Лар:значить одну проблему розв'язали.
Ай:да но тепер треба її навчати.
Ліса:і хто цим займеться?
Ай:я. Вона майбутній командир, я маю навчити її все що сам знаю.
Лар:я тобі допоможу.
Ай: дякую.
Ено:чому ця дівчина має стати командиром якщо вона навіть незнає як пользуватись силою?
Ай:Енон, вона обрана. І сильніша чим ми всі разом взяті.
Лар:я погоджуюся з Айвеном.
Ай:так ладно, Ліса ти можеш подивитись за нею? Просто в поселені треба розібратись з деякими проблемами.
Ліса:я залюбки.
Ай: дякую.

Тут Ларґон подивився на Вовка, який весь цей час сидів тут.

Лар:я так розумію це вовк тої дівчини?
Ай:да, і саме через нього я і знайшов її. Так, ладно ідем.

Пов Ліса

Вони вийшли з будинку, а я пішла в кімнату до дівчини, вовк теш пішов за мною. Я спитала його.

Ліса:і як тебе звати?

Я відкрила двері в кімнату вовк забіг першим і почав лизати руку своєї хазяйки.

Ліса:скучив?)

Після того тваринка лягла коло ліжка нібито охороняє."вірний" пролитіло в голові. Я сіла в крісло, і наблюдала за ними.

Ліса:💭вони такі милі разом, щож ти тут забула?💭

Це питання було адресовано дівчині.
Так минуло кілька годин, доки Айвен не повернувся. Христоночець зайшов в кімнату і попросив:

Ай:Ліса, я там м'ясо приніс, дай нашому другу, ато він мабуть зголоднів.

Як тільки звір почув слово "м'ясо"то зразу сів. Я встала і підійшла до дверей.

Ліса:добре, я ще нам приготую вечерю, ти не їв сьогодні хоть повечеряєш.

Він лиш кивнув, я покликала Вовка але той нехотів іти все таксамо сидів. Тоді Айвен підійшов, присів і погладив його зі словами:

Ай:все буде добре, я нескривджу її. Можеш мені довіряти.

Той лиш загарчав. Христоночець усміхнувся.

Ай: добре, я згоден)

Звір ще раз подивився на хазяйку і неспіша пішов за мною. Ми пішли на кухню і я дала йому їжу а сама прийнялась за вечерею.

Пов Айвен.

Після того як вони пішли, я сів на крісло і дивився на нашу гостю.

Я сиджу з закритими очима і думаю про своє, як тут чую тихий стон. Відкривши очі я бачу що біло волоса відкриває очі.