План був простим та відзивався легким трепетом передсмаку в сонячному сплетінні.
- Визначились з вибором?
- Щось солодке, без кофеїну, на твій смак, - Фелікс усміхнувся дівчині за стійкою та додав, трохи знизивши голос, як подобалось всім його колишнім: - І номер твого телефону.
Джін завмерла, дивлячись на нього великими очима, а потім чарівно зашарілася.
- Я...
- Ми б могли сходити в кіно чи ще кудись. О котрій ти закінчуєш? – зазвичай Фелікс діяв делікатніше, без напору, але зараз був особливий випадок. Він подумки схрестив пальці, лише б та погодилася. Йому потрібно відволіктися, впевнитись, що він все той самий. А якщо ця дівчинка допоможе йому в цьому, Фелікс готовий зробити для неї що завгодно.
Джін трохи зам'ялася, але все-таки усміхнулася йому підфарбованими губами.
- О восьмій. Тільки фільм обираю я.
- Домовились, - губи Фелікса самі розтягнулися в широкій усмішці. І якого біса він так довго тягнув? Джін вже пів року тут працювала, потрібен був мотиваційний копняк під дупу, щоб він, нарешті, наважився? – До речі, мене звати Фелікс.
- Я знаю, - хихикнула вона через плече, змішуючи щось в великому стакані.
- Ну, я ж не можу запросити дівчину на побачення, а потім гадати, чи пам'ятає вона, яке ім'я пише кожен ранок мені на стакані, - приснув Фелікс. Всередині було легко-легко, наче від пари жартівливих фраз його попустило.
Джін була милою, мініатюрною, з довгим волоссям, акуратними губами в формі серця та, що найголовніше, абсолютно і повністю жіночої статі. Те, що потрібно йому саме зараз.
- Твоє замовлення. Солодке, без кофеїну та на мій смак.
- Молочний коктейль? – Фелікс недовірливо подивився на велику прозору пластикову тару, що обіцяла йому цукрову кому одним своїм виглядом. Ні, він, звісно, хотів чогось солоденького, бо кави за сьогоднішню зміну випив вже три чашки, а ще була лише друга година дня, але ж... Гаразд, хай буде молочний коктейль, сам винний.
- Тобі не подобається? – певно, на його обличчі відобразилося щось таке, що Джін почала нервувати. – Я можу переробити, якщо ти...
- Ні-ні, все прекрасно, - поспішив заспокоїти її Фелікс. Ще не вистачало розстроювати її якимось бісовим коктейлем перед їхнім першим побаченням. – Скільки з мене?

ВИ ЧИТАЄТЕ
All on black
FanfictionФелікс не був готовий, що під час операції під прикриттям безпосереднє керівництво програє його в покер потенційному інформатору. Навіть після року року роботи в поліції Фелікс все ще залишався в своєму відділі кимось на кшталт секретаря. Збігати за...