твоє місце - бордель

краще не придумаєш.

— Хен, тобі пощастило, що вона в тебе є... — Гуккі вже звик до того, що не має тічки, а отже, не буде й дітей.

— Гуккі, ти казав, що тічка може з'явитися, якщо в тебе з'явиться істинний альфа, — Чимін перекинувся на інший бочок, щоб дивитися на одного.

— Ну, говорив... З появою істинного альфи, організм омеги взагалі змінюється... Омега починає інакше реагувати на різні чинники... Але я не маю істинного, я не знаю. Хене, розкажи, як ти змінився після того, як зустрів Юнгі? — Чонгук зробив щенячі очі.

— Ну, спочатку... Я не помічав змін... Ми тоді не зустрічалися... Я був для нього просто повією на ніч... Він дуже часто назвав мене повією, мені було так прикро... У той час мене багато хто називав повією, але від Шуги це було чути по особливому прикро. Тоді в нього було багато повій, і я шалено його ревнував, я не розумів, чому це відбувається. Я провів з ним першу тічку в цьому борделі, після того тижня він перестав називати мене повією, а після того, як у нього почався гон, ми остаточно усвідомили, що істинні... Ну і з того моменту у нас кохання... — Чимін цікаво розповідав історію кохання Юнмінів.

— Ех, — Чонгук тяжко зітхнув.

— Юнгі тільки сьогодні вранці поїхав, а я вже за ним дуже сумую... — Чимін обійняв подушку, уявляючи Шугу.

— Чимін-щи, а розкажи мені, чим відрізняється тічка, проведена з істинним альфою і без нього, — Чонгук питав Чиміна, бо йому було цікаво і він не знає, що таке тічка з істинним.

— Ну, по-перше, під час тічки хочеться засунути собі в дупу предмет, схожий на член... А якщо є істинний, то у нього є цей член, нічого самому робити не потрібно, просто лежиш і насолоджуєшся наповненістю всередині, — каже Чимін. і не червоніє!

— Не знаю... Коли мене, ну, того... — Чонгук не міг підібрати слова. — Ну, скажімо так, заповнювали, я не відчував ніякої насолоди, — Гук говорив про чотирьох альф, які забрали його цноту.

— Бідолаха, ті люди, які тебе заповнювали, виродки! З істинним тобі буде приємно, — сказав Чимін і позіхнув.

— Гук, я хочу спати, давай завтра поговоримо...

— Добре, хен, — Чонгук перекинувся на інший бік і обійняв подушку, уявляючи істинного...

Чонгуку снився дуже солодкий, у буквальному значенні цього слова, сон. Він як працівник фабрики, де роблять ванільний цукор. Він прокинувся від якихось незрозумілих звуків і йому в ніс ударив солодкий запах ванілі. Ці дивні звуки видавав Чимін, він лежав на своєму ліжку і корчився від болю. Гук одразу зрозумів - у його хена тічка. Він підвівся зі свого ліжка і підійшов до Чимінової, ліг поряд і обійняв Чиміна.