Був звичайний літній день. Сонячна погода,пташки співають.,все зеленіє. Андрій гуляв по вулиці, бо йому було нудно. До нього підходить Паша. _________________________________________ -Привіт - Привіт. Сумно сказав Андрій. - Чому сумний? - Нудно мені. - Давай сьогодні підемо покупаємося. Я знаю одне чудове місце. Називається озеро романтики. Якщо ми вньому скупаємося то ми будемо парою назавжди. - Ого ну давай підемо. _________________________________________ Вони взяли речі та вирушили в дорогу. Вони зайшли у ліс. Андрію було трохи страшно. Було враження, що вони заблукали, але через хвилину вони знайшли це озеро. Там було невеличке озерце. Воно було кровавого кольору. А навколо нього росли сосни. Андрію було моторошно там плавати, але Паша його уговорив. Вони вдягнули плавки. Та вони потиху заходили туди. - Та не бійся ти. сказав Паша. -Я тут багато разів плавав Андрій довірився йому та зайшов по пояс у воду. Паша швидко укунувся у воду. Хлопець немовби здичавів. Його очі були червоними, а зрачки були у формі серця. Він взяв Андрія на руки та поклав його на простирадло.Андрій лежав на простині. А Паша був над ним,він стояв над ним та відхекувався. З його тіла стікали червоні краплі води, що збуджувало Андрія. - Я хочу тебе тут і зараз. Сказав не своїм голос Паша. - Паша нам ще рано, заспокойся. Паша почав прижиматися до Андрія. Хлопцеві було моторошно. - Не бійся зараз я тобі зроблю приємно. Андрія штовхнув Пашу. І в ту мить він немовби прийшов в свідомість. - Що відбувається?сказав Паша. У його в голові почало паморичитися. Щеб трохи і він би втратив свідомість. Добре, що Андрій йому вчасно допоміг. - Паша... Все добре? - Так. Промямлив той. - Ну слава Богу, що ти живий. - Мг - Я тут багато разів купався. Перекревляючи сказав Андрій. - Да, я тобі збрехав, але надіюся це не повториться. - Також надіюся на це. - Знаєш...Давай краще підемо в інше місце. - Так давай. А то це озеро мене з розуму зведе. _________________________________________ Це було місце неперевершеної краси Безкрає поле, як було оброгожене в далині високими кущами. Посерез поля росла береза, біля якої хлопці і зупинилися та продовжили пікнік.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Сідало сонце, але хлопці не розійшли по домівках. - Тут так гарно. Сказав Паша. - Погоджуюся. Паша достав із сумки взбиті вершки намастив на палець та підніс до носа Андрія тим самий змастивши його. Хлопці розсміялися, їм було весело та цікаво проводити час разом. _________________________________________ Вони ще не знають, що весь час я сиділа у кущах та фотогфувала це. Я була присутня на кожній прогулянці, побачені та зустрічі, але просто голубки про це не догадувалися. Я помітила, що вони почали збиратися, хлопці поцілувалися та розійшлися. Тим часом я в кущах. -Єс +10 фото до альбому любові. Сказала пошепки я. Я тихенько вийшла за кущів та пішли додому, щоб порадувати друзів новими фото наших голуб'ят.
