Поглинута в темряву

Частина 1

написати цю історію мене надихнули мої "подруги",які зробили те саме,що ви і побачите в подальшому

з поверненям)?

пред історія

я майже дійшла до місця нашої зустрічі.ми з Яною та Аліною найкращі друзі.з яною я дружу вже 15 років,ще з другого класу ми разом,а з Аліною ми дружимо 11 років.ми багато пережили разом сварились, плакали, сміялись, але завжди залишались разом.я вдячна що вони є в мене.сьогодні ми домовились зустрітись в кафе,щоб разом пообідати.зайшовши в кафе я побачила дівчат і підійшла до них.

—привіт мої дорогі,—обійнявши кожну по черзі промовила я

—як ми давно з вами так не збирались!,—сівши поряд з Аліною сказала Яна,я ж сіла навпроти них

—ми вже замовили тобі їжу, можеш не переживати,—сказала Аліна

—дякую вам,але ви здається казали, що хочете ще про щось поговорити?,—Аліна з Яною переглянулись

—так справді,думаю прийшов час все розказати,—промовила Яна дивлячись на Аліну

—що ж,за всі ці роки ти так мені надоїла,витримувати твої сльози,слухати твої проблеми і твої успіхи,мені абсолютно по-ху-й на це все.ти заїбала на все жалітися,я це все зрозуміла вже досить давно,і я не розумію чому я досі продовжую дружити з тобою,ми дружимо з 7,зараз нам всім по 22 роки.за всі роки ти так надоїла мені.кожного разу коли ти мені щось розказувала мені було ПОХУЙ на все,розумієш?я хочу припинити це все, надіюсь ти все зрозумієш правильно.

після слів Яни у мене ніби мову відняло

—я хотіла сказати все те саме,—добавила Аліна

—тобто всі ці роки ви використовували мене?,—запитала я

—так,—відповіла Яна

я подивилась на них з сльозами в очах,але я не дозволяла їм скотитися по моїй щоці.

я взяла сумочки в руки і подивилась на них

—бувайте суки,— і вийшла з кафе