Поглинута в темряву

Частина 3

через тиждень

за весь цей час я стала дуже нервовою,і навіть почала курити сигарети.в моєму житті все настільки погано,що я навіть не знаю,що мені робити.Яна та Аліна зрадили мене,Джеймс пропав,роботи немає, гроші вже теж закінчуються.зате у мене появився шанс викрутитися з цього.я знайшла роботу з нормальною зарплатою.мене ще не взяли, тільки сьогодні буде співбесіда,але мене повинні взяти.робота незвичайна,а в клубі,так ще й в тому самому де я вперше познайомилась з Джеймсом.хотілось б мені побачити його хоча б ще раз,але нажаль не неможливо.

я подивилась на годинник.чорт я вже запізнююсь на співбесіду.я одягнула чорні беггі джинси і чорний топ,напахнившись та взявши сумочку я вийшла з будинку.

через пів години

зовсім скоро моє життя може змінитись,а може тільки погіршитись.перед входом в клуб я побажала собі удачі та зайшла в клуб.запитавши в бармена де знаходиться кабінет директора я направилась за вказівками.і от я вже перед дверима директора цього клубу.глубоко вздихнувши я постукала в двері,і зайшла.кабінет був в сіро-білих тонахяа директор стояв до мене спиною дивлячись в вікно.чому всі такі шафи?

—я прийшла на співбесіду,— промовила я.чоловік првернувся,і я очманіла.

—Джеймс?ти що тут робиш?,—здивовано запитала я

—так це ти та сама?

— ти що директор цього клубу?

—здивована?,—підійшовши до мене запитав він.

— не очікувала тебе тут побачити,ти тоді так раптово пропав,і не дзвонив..

— пробач мила,я був в Італії,і через від'їзд зовсім не було часу.

як він мене тільки що назвав??мила?!!о Господи я розтанула.

—нічого страшного..

— ну що ж присідай тоді,—він показав на крісло навпроти його стола.він сів за стіл та скрестив руки.

— значить ти хочеш тут працювати,—задумався Джеймс.

—так.

—і ким?,—запитав він

—ким не будь,хоч барменом.

— будеш замісником директора.

—замісником директора?я?

—так ти,менв якраз він потрібен.