Ти не представляєш як я тебе люблю..

-глава 6 «в мене не син а розвідник»

                                  ***
Укра прокинулась першою, була приблизно шоста ранку. Потім одразу взяла свій телефон в руки, та побчила повідомлення від класної керівнички що в них будуть канікули на місяць, потім тиждень вчитись, і літні канікули!
Її це дуже порадовало, і вона почала будити свого друга.
Укр:ка~ан прокинься~
Кан:мм? Що? Яка година?
Укр: зараз шоста двадцять, почекай зараз продовжиш спати.
Кан: а як же школа?
Укр:тому я тебе і розбудила, в нас канікули на місяц))))
Кан: круто, вже й спати не хочеться)
Укр: як тобі ідея піти десь о восмій на прогулянку, доречі сьогодні дуже тепло, зараз аж 17+ градусів
Кан: добре, думаю до того часу буде вже 20+
Укр: доречі, можна я в тебе буду жити? Просто мої всі поїхали по справам, а вдома одній так ще й місяць я не хочу сидіти сама.
Кан: я не проти, навіть за)
Юкі подивилась прогноз погоди і трохи приофігіла..вже о десятій ранку буде 21+ градусів, а до обіду 23+
Укр: кан, мені здається вже аж ні як не кінець квітня, напевно початок червня.
Кан: та ні, сьогодні 18 квітня.
Укр: що за фігня?
Кан: сам не знаю.
Так вони проговорили ще годину, а потім сказали що підуть гуляти десь о девʼятій ранку, а поки вони поснідали, і зрозуміли що укрі немає що вдягнути. До того ж вони домовлялись забирати речі україни під кінець прогулянки.
Кан: тобі немає навіть в чому вийти?
Укр: мг
Кан: дай ключ від твого дому, я заберу твої речі)
Укр: дякую тобі-
Дала ключі від свого дому Канаді.
Канадець вийшов з квартири, на направився в сторону дому України, і її сімʼї. Він дійшов туди доволі швидко і без проблем. Там він забрав речі України, і пішов додому.
11:30•••
Укр: ідемо?
Кан: так, зараз взуюсь і підемо. Візьми поки мій рюкзак будьласка.-
Взув кросівки.
Укр: куди підемо?
Кан: хм, давай в центр?
Укр: ну не знаю, в нас багато часу. Можемо навіть пішком.
Кан: я і не проти, хе.
Укр: тоді пішли!-
Взяла за руку
КанУкр:///
Кан: мм, боже можна щоб вона мене не відпустила зараз?*
Укр: ти чого застив?
Кан: нічого, задумався.
Укр: ну окей, пішли тоді.
Кан: блін, там Аме.
Укр: і що? Цеж твій брат
Кан: просто злякався, брат все ж таки.
Укр: розумію..
—————————————————-
На цьому моменті попереджу, мені лінь шукати всяку інфо про Луцьк(вулиці Луцька) тому фф буде в якомусь нн місті.
—————————————————-
Кан: памʼятаю тобі подобається якесь аніме, тільки назву забув(
Укр: Великий з Бродячих Псів, а взагалі я зараз ображусь що ти не запамʼятав.
Кан: ну вибач, просто чув що в центрі відкрився аніме магазин, можемо туди піти, а потім в тц.
Укр: добре, я не проти)
Кан: окей, тільки зайдем зараз в кафе? Просто кафиюю хочу [бачте, в мене так залагала клавіатура що вийшло «кафиюю» і я вирішила залишити]
Укр: добре, я теж кави візьму. А то взагалі не виспалась чомусь.
Кан: о! Там якраз кафе!
Укр: блять
Кан: що?
Укр: нога болить
Кан: давай понесу тебе?[😏😏😏]
Укр: ну якщо тобі не буде тяжко///
Кан: ти мене на «слабо?» береш?
Укр: мг)
Кан-
Підняв на руки Україну.
Укр: дякую. Слава богу я спідниця не вдягнула.
Кан: хехе.
Так через пару хвилин вони були біля місця призначення. Вже там вони попили кави, поговорили на різні теми і вирішили піти в тц трошки пізніше. Вже було без десяти третя дня, треба було йти додому тому що Великобританія Франція і Америка сказали що прийдуть до Канади додому близько четвертої дня. Поскільки вони були трохи далеко від дому і не дійшли би за десять хвилин, вони вирішили замовити таксі.
Вдома вони розділили обовʼязки, Канада пішов прибирати в квартирі а Україна готувати. Так вони справились за пів години і укроп пішла накривати на стіл в гостинній, а Канада розмовляв по телефону.
Розмова•••
Фра: Кан, ти ж не проти що батьки України будуть з нами на вечері?
Кан: чому ж я маю бути проти? В нас перемирря. Тільки є одне питання, вони ж зараз поїхали по справам?
Фра: вони повернулися на один день, просто мають дещо з вами обговорити, а потім поїдуть знову.
Кан: добре, тоді Україна теж тут буде
Фра: добре.
Кінець розмови•••
—
Фра: так буде навіть легше. Не треба буде ще й Україну шукати, тому що можливо вона б зараз гуляла.
Вел: все можливо, так буде простіше їх звести.
Аме: ВТФФ, ви хочете їх звести? Я сьогодні бачив їх цілий день: спочатку вони йшли за руку по вулиці, потім в кафе і разом на таксі.
Фра: в мене не син а розвідник..
Аме: просто я сьогодні гуляв з другом, якось так і вийшло..
Фра: добре, не суть. Пішли вже в машину і поїдемо.
Вел: окей.
———
Вже було приблизно 15:50 і Канада з Україною зустріли сімʼю першого, черед приблизно пару хвилин приїхала і сімʼя Українців, вони обійняли доньку та всі пішли в гостинну кімнату, за стіл. Там вони спочатку обговорювали різні теми. А коли Канада захотів вже йти в кімнату його зупилина Франція, і сказала:
Фра: в мене, точніше нас, є важливе питання
Кан: яке?
Укр: в кого «нас»?
ЗУНР: по угоді ми вирішили що ти і Канада будете одружені, та вам перейде трон Франції та Великобританії.
Кан: чому аме не може?
Аме: не хочеться.
Фра: мені здається що тут не «не хочу», в тебе хтось зʼявився?
Аме: ні, звідки ви взяли?
Фра: я тебе багато раз бачила разом з Росією, сином СРСР.
Аме: ти мене не залишиш в спокої?
Фра: поки не скажеш правду.
Аме: ну добре, я з ним зустрічаюся
Вел: я так і знав, аме чому ти одразу не сказав?
Аме: думав що насварите..
Укр: я все розумію, а нам що з Канадою робити?
Фра: а ви любите друг-друга?
Кан: ....так..
Укр: ..т..так...
Вел: ну і добре, коли весілля?
Кан: можна через місяць?
Фра: добре, УНР ЗУНР, ви згодні?
УНР, ЗУНР: так, якраз ми тоді будемо вдома
УПА: а я знав що вона його любить!!
Кан: а я знав що аме гей, і що?
Фра: ....
___________
Це поки що кінець глави, скоро прода пупсики😔😔🙏