Валентинська пора: Спогади кохання

1. Втрачений валентин

   Усе, до чого людина прагне у своєму житті, вислизне. Особливо це стосується Техена. Він все життя полював на любов, на споріднену душу, що зробить його щасливим. Здається, у нього це вийшло, Чонгук двадцятитрирічний бізнесмен – початківець, популярний серед дівчат та хлопців, Техен тендітний двадцятиоднорічний студент з небагатої сім'ї якому пощастило зустріти та завоювати хлопця який ніяк не підходить під його статус. Як їх звела доля, тільки Бог знає, але якщо це найкращий сценарій найвідомішої дорами, то історія їх знайомства надто кліше. Проте життя — це гра, а ви — гравець. Ви знаєте, яку клавішу натиснути білу чи чорну, ви знаєте, якої лінії дотримуватися, але парадокс полягає в тому, що ви не можете грати без чорних.
     Сьогодні дощовий день, день всіх закоханих або ж день психічно хворих, кому як по душі. Техен з усмішкою проснувся рано вранці, і з такою ж усмішкою розглядав обличчя свого бойфренда, що солодко спав, однак від пристального погляду також розплющив очі. Мармиза у нього була дуже незадоволена, можливо від сонячного проміння, можливо від ранішнього підйому, та зовсім скоро вираз обличчя змінився на більш добре. Чонгук одразу притягнув до себе хлопця розціловуючи кожний міліметр тіла. По кімнаті пролунав сміх від лоскотних поцілунків, що ще більше надало сил для нових.
- Прошу,- прокричав Техен.- я більше не можу, дуже лоскотно.
- Гаразд, гаразд. Якщо ти так не любиш коли я тебе цілую, більше не буду.
Одразу після цих слів Чонгука затягнули до блаженно-яскравого поцілунку, після якого дві пари закоханих очей почали розглядати одне одного, мовби дві хижі тварини, що складають акт довіри. Важливе правило людей: цілувати губи, дивитися в очі й обіймати людину, до якої тягнеться душа.
- Найкращий пілінг для обличчя, ранкові поцілунки з неголеним чоловіком.- засміявся Техен через вираз обличчя коханого.
     Чорноволосий піднявся з ліжка повідомляючи про свій похід до вбиральні, надіслав повітряний поцілунок та зник за дверима, а Те ще більше розкинувся на ліжку для ранкової розтяжки кішечки. Проте, затримуватися у ліжку не збирався, попри багатого хлопця він ніколи не користався становищем та навчався на президентську стипендію в одному з найкращих Сеульських університетів на факультеті журналістики, де він і зустрів своє перше кохання. Ці люди завжди жили у двох різних світах, номер люкс та економ, які одного разу зустрілися, та почали вивчати один одного. Можливо, якби природа не наділила Техена гарним розумом та наполегливістю, цієї історії кохання не було, адже не кожен має настільки багато сил для навчання в цьому закладі де ти тримаєш своє місце шляхом знань, а не грошей батьків, які становлять в цьому закладі 90% студентів.

    Двері ванної кімнати нарешті відчиняються, звідки виходить свіжий та мокрий Чонгук, одразу відчув легкий аромат кави переплітається із запахом свіжоспеченого хліба, своєрідна гармонія панує і на кухні. У сірих променях світанку у вікна задуває легкий вітерець, як ключовий епізод у великому романі, хлопець стоїть біля плити з проблиском турботи на лиці. Чорноволосий підходить ближче до Техена та легкими дотиками доторкається до талії, ніжно погладжує впадину. Тим часом світловолосий вправно нарізає свіжі помідори на дошці поруч із собою і помішує яйця на сковороді. М'якість його рухів говорить про його бажання зробити цей ранок особливим. Чонгук знав, що цей ранок запам'ятається, тому що  любов відображається в деталях сніданку.
- Ти неймовірний. – шепіт розійшовся від вуха до самого серця.
- З днем закоханих, я тебе кохаю.
- Я тебе в тисячі разів сильніше.
Серця обох билися в кілька разів швидше ніж зазвичай, що підвереджувало важливість слів, ні каплі брехні.